Addio Elena - Sergio Endrigo

Io ti saluto Elena

dai miei bottoni perduti

dai buchi freddi dei calzini

senza rancore e senza lacrime.

Io ti saluto Elena

dalle porte-finestre sgangherate

dai letti sfatti da tre giorni

dal mio cavallo a dondolo

io ti saluto Elena.

Dalle mie notti spettinate

dai tuoi capricci da bambina

dalle tue voglie ritardate

da una rosa settembrina

Dalle mie sbronze senza rete

dalla nostra assemblea permanente

dal ruggito del Black and Decker

ti saluta il comandante.

Da questa terra di nessuno

dal fallimento dell’impresa

dall’ultimo pane fatto in casa

da questa Torre di Babele.

Dal mio veliero mai partito

dalle mie conchiglie usate

dalla nave ormai a fondo

ti saluta il capitano.

Io ti saluto Elena

da un aquilone senza filo

dal filo senza palloncino

da questi versi inutili

io ti saluto Elena

(Grazie a Luigi per questo testo)

Вітаю вас Олена

з моїх втрачених кнопок

від холодних дірок шкарпеток

без злоби і без сліз.

Вітаю вас Олена

з хитких французьких вікон

з незастелених ліжок протягом трьох днів

від мого коня-гойдалки

Вітаю вас Олена.

З моїх неохайних ночей

від ваших дитячих примх

від ваших відстрочених потягів

з вересневої троянди

З мого похмілля без сітки

нашим постійним збором

від гуркоту Блек енд Декера

вітає вас командир.

З цієї нічійної землі

від банкрутства підприємства

з останнього домашнього хліба

з цієї Вавилонської вежі.

Ніколи не виходив з мого корабля

з моїх використаних снарядів

з корабля зараз на дні

капітан вітає вас.

Вітаю вас Олена

з бездротового повітряного змія

з дроту без балона

з цих марних рядків

Вітаю вас Олена

(Дякую Луїджі за цей текст)