И вновь цветёт акация - Сергей Переверзев

1. Смотрим на военные награды,

Вспоминаем тот цветущий май,

Как домой пришли в счастливом сорок пятом,

Обнимая жен, детей и мам.

Как домой пришли с победой в сорок пятом,

Обнимая жен, детей и мам.

ПРИПЕВ: И вновь цветет акация — душиста и бела, —

Напомнит иллюстрация как молодость прошла…

И каждый год с акацией мы вспоминаем тех,

Кто не дождался праздника, не разделил побед.

2. Знаем, как вернулись чуть живые,

Падая на плечи матерей.

Через что прошли мальчишки молодые,

Разве позабудется теперь?

Всю войну прошли и раны боевые

Вновь напомнят о себе теперь.

ПРИПЕВ.

3. Люди их встречали на перронах,

Разливалась музыка весны,

Слезы счастья и, конечно, слезы горя

То, что не вернулось полстраны.

Слезы счастья и, конечно, слезы горя

То, что не вернулось полстраны.

ПРИПЕВ: И пусть цветет акация…

1. Дивимося на військові нагороди,

Згадуємо той квітучий травень,

Як додому прийшли в щасливому сорок п'ятому,

Обіймаючи дружин, дітей та мам.

Як додому прийшли з перемогою в сорок п'ятому,

Обіймаючи дружин, дітей та мам.

ПРИСПІВ: І знову цвіте акація — запашна і біла, —

Нагадає ілюстрація, як молодість пройшла…

І кожний рік з акацією ми згадуємо тих,

Хто не дочекався свята, не розділив перемог.

2. Знаємо, як повернулися ледь живі,

Падаючи на плечі матерів.

Через що пройшли хлопчаки молоді,

Хіба забудеться тепер?

Усю війну пройшли і рани бойові

Знов нагадають про себе тепер.

ПРИСПІВ.

3. Люди їх зустрічали на перонах,

Розливалася музика весни,

Сльози щастя і, звичайно, сльози горя

Те, що не повернулося півкраїни.

Сльози щастя і, звичайно, сльози горя

Те, що не повернулося півкраїни.

ПРИСПІВ: І нехай цвіте акація…