Будда - Сергей Фалетёнок

Я как будто Будда лама

Как Ситхартха Гаутама

Пусть глаза мои закрыты

Все равно я вижу свет

Я нашел ответ в Тибете

Старики, все те же дети

Точно так же беспокойны,

Если мамы рядом нет

Превратиться в пепел Ганга

Капитан второго ранга,

А семья его большая

Будет ждать на берегу.

Звезды, словно крошки хлеба

Он ушел за ними в небо

След оставленный растаял

На серебряном снегу

Слева Инь, и справа Ян Поднялись в такую рань

От Любви не умирают,

Но болеют как от ран

Слева Инь, и справа Ян Дружно тянут свой баян

От Любви не умирают,

Но болеют как от ран

Я как будто видел чудо

В никуда из неоткуда

Ходят странники по свету

Просят хлеба и ночлег

Отреклись от жизни прошлой

Чтоб уснуть в пыли дорожной

И Любовь большого неба

Как заветный Оберег

Я ніби Будда лама

Як Сітхартха Гаутама

Нехай очі мої закриті

Все одно я бачу світло

Я знайшов відповідь у Тибеті

Літні люди, всі ті діти

Так само неспокійні,

Якщо мами поряд немає

Перетворитися на попіл Ганга

Капітан другого рангу,

А сім'я його велика

Чекатиме на березі.

Зірки, неначе крихти хліба

Він пішов за ними в небо

Слід залишений розтанув

На срібному снігу

Ліворуч Інь, і право Ян Піднялися в таку рань

Від Любви не помирають,

Але хворіють як від ран

Ліворуч Інь, і справа Ян Дружно тягнуть свій баян

Від Любви не помирають,

Але хворіють як від ран

Я ніби бачив диво

В нікуди з нізвідки

Ходять мандрівники по світу

Просять хліба та ночівля

Відреклися від життя минулого

Щоб заснути в дорожній пилу

І Любов великого неба

Як заповітний Оберіг