Ты - Сергей Бабкин

Скажи мне, друг детства, устал ты от бегства?

Ведь правда, что все мы чужие посевы?

Скажи мне товарищ, что станет от кладбищ?

Ведь правда, что скоро все будем жить в норах?

Скажи мне, прапрадед, кто нами здесь правит?

Бьем бортом об борты, мы к богу, а нас к черту.

Ты видишь то, о чем мы даже…

Ты слышишь тех, кого мы больше…

Ты ходишь там, куда мы врятле.

Ты знаешь то… Но…

Скажи мені, друже дитинства, втомився ти від втечі?

Адже правда, що всі ми чужі посіви?

Скажи мені товаришу, що стане від кладовищ?

Адже правда, що скоро все житимемо в норах?

Скажи мені, прапрадіде, хто тут править?

Б'ємо бортом об борти, ми до бога, а нас до черта.

Ти бачиш те, про що ми навіть…

Ти чуєш тих, кого ми більше...

Ти ходиш там, куди ми спасемо.

Ти знаєш те… Але…