Разведчик - Сергей Бабкин

У меня есть карта, у меня есть компас,

Я пойду в разведку — отомщу за своих.

Я возьму бинокль, чтобы лучше видеть

И одну гранату, если враг настиг.

Нет.

Парашут раскрою, голубой гуашью

И меня не видно в небе голубом.

Я фашиста знаю, как родного брата

Он сейчас сидит, наверно, где-то под мостом — с*ка.

Припев:

Я не псих, я не псих, я военный разведчик.

Этот стих я писал, когда был в плену.

Я не псих, я не псих, я — автоответчик.

Ну почему, почему таких как я не берут на войну?

У меня есть карта.

Север, юг и запад,

Нету в ней востока, потому что — нет.

На востоке Мать-Россия, на востоке Сталин-папа,

Первый шаг в направлении «запад», я сделал летом в 19 лет.

На звук немецкого марша, под губную гармошку,

Я бесшумно ползу, как огромный зеленый удав и губы грызу.

Перебежала дорогу.

Откуда взялась в лесу черная кошка?

Я ее застрелил и проронил скупую мужскую слезу.

Припев:

Я не псих, я не псих, я военный разведчик.

Этот стих, этот стих я писал, когда был в плену.

Я не псих, нет, нет, нет я не псих, я — автоответчик, наверно.

Ну почему, почему таких как я не берут на войну?

Не берут на войну?

Я подполз слишком близко.

Взял гранату и крикнул: «В ата…»

Гады, сволочи фрицы.

Ранили в ухо меня.

Я упал без сознанья, а очнулся в гестапо.

Издевались садисты проклятые: били, пытали, чтоб я рассказал где-что лежит.

Теперь я враг народа, дезертир и предатель.

Никакой не разведчик, а просто коровье дерьмо.

Куда же смотришь, товарищ Создатель?

Твоим детям вяжут руки и ставят позора клеймо.

Припев:

Я не псих, я не псих, я военный разведчик.

Этот стих я писал, когда был в плену.

Я не псих, нет, я не псих, я — автоответчик.

Ну почему, почему таких как я не берут на войну?

У мене є карта, у мене є компас,

Я піду в розвідку — помщу за своїх.

Я візьму бінокль, щоб краще бачити

І одну гранату, якщо ворог наздогнав.

Ні.

Парашут розкрою, блакитною гуашшю

І мене не видно в небі голубом.

Я фашиста знаю, як рідного брата

Він сидить, мабуть, десь під мостом — с*ка.

Приспів:

Я не псих, я не псих, я військовий розвідник.

Цей вірш я писав, коли був у полоні.

Я не псих, я не псих, я — автовідповідач.

Ну чому, чому таких як я не беруть на війну?

У мене є карта.

Північ, південь і захід,

Нема в ній сходу, бо ні.

На сході Мати-Росія, на сході Сталін-папа,

Перший крок у напрямі «захід», я зробив влітку в 19 років.

На звук німецького маршу, під губну гармошку,

Я безшумно повзу, як величезний зелений удав і губи гризу.

Перебігла дорогу.

Звідки взялася в лісі чорна кішка?

Я  застрелив і промовив скупу чоловічу сльозу.

Приспів:

Я не псих, я не псих, я військовий розвідник.

Цей вірш, цей вірш я писав, коли був у полоні.

Я не псих, ні, ні, ні я не псих, я — автовідповідач, мабуть.

Ну чому, чому таких як я не беруть на війну?

Не беруть на війну?

Я підповз занадто близько.

Взяв гранату і крикнув: «Вата...»

Гади, сволочі фриці.

Поранили у вухо мене.

Я впав непритомний, а опритомнів у гестапо.

Знущалися садисти прокляті: били, катували, щоб я розповів дещо лежить.

Тепер я ворог народу, дезертир і зрадник.

Ніякий не розвідник, а просто коров'яче лайно.

Куди ж дивишся, товаришу Творець?

Твоїм дітям в'яжуть руки і ставлять ганьбу тавро.

Приспів:

Я не псих, я не псих, я військовий розвідник.

Цей вірш я писав, коли був у полоні.

Я не псих, ні, я не псих, я — автовідповідач.

Ну чому, чому таких як я не беруть на війну?