О тебе - Сергей Бабкин

О тебе, о тебе с утра до ночи

Шелестит на деревьях листва.

О тебе, над открытыми окнами

Оставляя след в белом пуху плывут облака.

О тебе, над открытыми окнами

Оставляя след в белом пуху плывут облака.

О тебе, дождь с грозой вечный спор ведут

Звезды падая с неба сгорают и вновь зажигаются.

О тебе, с гор лавины несутся вниз

И у самой земли, не касаясь ее, рассыпаются.

О тебе, с гор лавины несутся вниз

И у самой земли, не касаясь ее…

О тебе, волны бьются о берег в шторм.

Корабли, те, что первый раз в рейсе, глотают и каются.

О тебе, птичьи стаи пронзают высь

Улетают на юг, а весною опять возвращаются.

О тебе, птичьи стаи пронзают высь

Улетают на юг, а весною опять возвращаются.

О тебе, по ночам говорит луна

Разноцветные гроздья огней отражаются в стеклах.

О тебе, под ногами плывет земля

Я бы обнял её, но она вся до нитки промокла.

О тебе, под ногами плывет земля

Я бы обнял её, но она…

Про тебе, про тебе з ранку доночі

Шелестить на деревах листя.

Про тебе, над відкритими вікнами

Залишаючи слід у білому пуху пливуть хмари.

Про тебе, над відкритими вікнами

Залишаючи слід у білому пуху пливуть хмари.

Про тебе, дощ із грозою вічна суперечка ведуть

Зірки падаючи з неба згоряють і знову запалюються.

Про тебе, з гор лавини мчать вниз

І у самої землі, не торкаючись її, розсипаються.

Про тебе, з гор лавини мчать вниз

І у най землі, не торкаючись її...

Про тебе, хвилі б'ються об берег у шторм.

Кораблі, ті, що вперше в рейсі, ковтають і каються.

Про тебе, пташині зграї пронизують височінь

Відлітають на південь, а весною знову повертаються.

Про тебе, пташині зграї пронизують височінь

Відлітають на південь, а весною знову повертаються.

Про тебе, по ночах говорить місяць

Різнокольорові грона вогнів відбиваються в стеклах.

Про тебе, під ногами пливе земля

Я об'яв її, але вона вся до нитки промокла.

Про тебе, під ногами пливе земля

Я би обійняв її, але вона...