Кот - Сергей Бабкин

В декабре — под новый год

На ковре валялся кот.

Не баюн и не чеширский,

а обыкновенный рыжий кот…

Ничего ненужно делать,

Лишь молчать, да мурчать.

И терпеть, когда хозяин

Целый день будет ворчать…

В полночь набегут друзья,

Благо их никто не видит,

И не будет злиться,

Кроме рыжего кота

И двух зеленых глаз провидца…

Ночью, когда все уснут,

Тихо на подушках,

Через потайную дверцу,

Сквозь чердак на крышу…

Ах, как бьется сердце!

Там уже давно одна

Ждет его она…

В Декабре, под новый год,

На ковре валялся кот

В обнимку с рыжей кошкой,

А рядом кто-то мяукал из лукошка…

У грудні — під новий рік

На килимі валявся кіт.

Не баюн і не чеширський,

а звичайний рудий кіт...

Нічого не треба робити,

Лише мовчати, та мурчать.

І терпіти, коли господар

Цілий день бурчатиме...

Опівночі набігають друзі,

Благо їх ніхто не бачить,

І не буде злитися,

Окрім рудого кота

І двох зелених очей провидця…

Вночі, коли всі заснуть,

Тихо на подушках,

Через потайні дверцята,

Крізь горище на дах…

Ах, як серце б'ється!

Там уже давно одна

Чекає на нього вона…

У грудні, під новий рік,

На килимі валявся кіт

В обіймах з рудою кішкою,

А поруч хтось нявкав із кошичка…