Un poison violent, c'est ça l'amour - Serge Gainsbourg, Jean Claude Brialy

— Qu'est-ce autre chose que la vie des sens, qu’un mouvement alternatif

qui va de l’appétit au dégoût et du dégoût à l’appétit,

de l’appétit au dégoût et du dégoût à l’appétit…

— J' m’en fous !

— Ta gueule, laisse-moi finir !

L'âme flottant toujours incertaine entre l’ardeur qui se renouvelle

l’ardeur qui se renouvelle et l’ardeur qui se ralentit,

l’ardeur qui se renouvelle et l’ardeur qui se ralentit…

— Ah !

j' m’en fous !

— Mais dans ce mouvement perpétuel, de l’appétit au dégoût,

de l’appétit au dégoût et du dégoût à l’appétit,

on ne laisse pas de divertir par l’image d’une liberté errante.

Tu sais de qui c’est?

— Non.

— Bossuet.

— Bravo !

Tu veux une oraison funèbre?

— Ah non !

Parce que moi je suis assez cynique

Pour en faire ma ligne de conduite.

— Oh t' es dégueulasse !

dégueulasse mon vieux !

— Ouais, ouais !

un peu amnésique sur les bords, hein.

Voilà où ça mène.

Un poison violent, c’est ça l’amour

Un truc à n' pas dépasser la dose

C’est comme en bagnole

Au compteur cent quatre-vingts

À la borne cent quatre-vingt-dix

Effusion de sang

Voilà j' te donne un conseil.

Tu tiens à ta peau: laisse tomber !

— Tu cours après une ombre, tu vois.

Et c’est même pas la mienne.

Encore elle serait’sur les colonnes Morris

Je pourrais l’attendre à l’entrée des artistes.

Mais elle est insaisissable.

Où veux-tu que j' la trouve?

— Ah mon p’tit Armstrong Jones y fallait pas faire d' la photographie.

— Oh toi t' es écœurant.

On n' peut pas discuter avec toi.

Tu prends tout à la blague.

— Ah erreur !

erreur justement !

Un de ces quatre tu verras: tu m' rendras raison.

Écoute:

Quand tu en auras marre

J’ai une petite pour toi

Complètement demeurée

Mais tellement esthétique

— Oh te fatigue pas va !

Allez salut !

«Що таке життя почуттів, як не зворотний рух

який переходить від апетиту до огиди і від огиди до апетиту,

від апетиту до огиди і від огиди до апетиту...

- Мені всеодно !

— Замовкни, дай мені закінчити!

Душа, що завжди пливе непевно між запалом, що оновлюється

відновлюється запал і запал, що згасає,

запал, що оновлюється, і запал, що сповільнюється...

«Ах!

Мені всеодно !

«Але в цьому вічному русі, від апетиту до огиди,

від апетиту до огиди і від огиди до апетиту,

ми не перестаємо розважати образом мандрівної свободи.

Ви знаєте від кого це?

- Ні.

— Боссюе.

- На здоров'я!

Хочеш похоронної промови?

- О ні !

Тому що я досить цинічний

Щоб це була моя лінія поведінки.

— Ой, ти огидний!

обдури мій старий!

- Так Так !

трохи амнезія по краях, га.

Ось куди це веде.

Сильна отрута - це любов

Одне, щоб не передозувати

Це як їзда на машині

Біля прилавка сто вісімдесят

На рубежі сто дев'яносто

кровопролиття

Тут я даю вам кілька порад.

Ви дбаєте про свою шкіру: відпустіть її!

«Ти бігаєш за тінню, бачиш.

І це навіть не моє.

Все одно вона буде на колонах Морріса

Я міг дочекатися його біля входу до артистів.

Але вона невловима.

Де ти хочеш, щоб я її знайшов?

«О, мій маленький Армстронг Джонс не повинен займатися фотографією.

«Ой, ти огидний.

Ми не можемо з вами сперечатися.

Ви сприймаєте все це як жарт.

«О помилка!

точно неправильно!

Одного з цих чотирьох ви побачите: ви мене виправите.

Слухайте:

Коли набридло

Я маю дитину для тебе

Повністю залишився

Але так естетично

«Ой, не втомлюйся!

Побачимося !