Friedland (La Jambe De Bois) - Serge Gainsbourg

Il était une fois

Une jambe de bois

Qui cherchait un amateur

Elle se dit «ma foi

Si personne ne veut de moi

Je me fous une balle en plein coeur «Mais voilà qu’soudain

Elle entend au loin

Une sonnerie de clairon

Elle se dit: «Parfait

C’est le moment ou jamais

D’me trouver une situation «Arrivée sur l’champ de bataille

Au plus fort de la mitraille

Elle croise un boulet d’canon

Qui sifflait à pleins poumons

Elle lui dit: «mon pote

Ta petite gueule me botte

Toi qui vas tuer les cosaques

Soit donc un amour

Fais pour moi un p’tit détour

Avant d’partir à l’attaque

Mais voilà le hic

J’aime pas les moujiks

Et si tu veux m’arranger

Tourne plutôt casaque

Passe du coté des cosaques

Vise moi c’t’officier français

Si tu lui fauches une guibole

Tu peux me croire sur parole

Que si la gangrène s’y met pas

Je serai sa jambe de bois "

«C'est bien délicat

Ce que tu m’demandes là «Répondit le boulet de canon

«T'as une tête de bois

C’est pour ça qu’tu comprends pas

Que c’est de la haute trahison

Mais va, te frappe pas

N’fais pas cette gueule-là

Allons n’aies plus d’amertume

Que n’ferait-on pas

Pour une jolie jambe de bois

Je vais lui voler dans les plumes «Et le voilà qui s'élance

Mais pour comble de malchance

L’officier qui vient d’le voir

Se baisse et l’prend en pleine poire

«Espèce de crétin

Ça c’est pas malin «S'écria la jambe de bois

«Maint'nant qu’il est mort

Il n’a plus besoin de support

J’ai eu tort d’compter sur toi «» Tu me prends pour un con «Dit l’boulet d’canon

«Mais moi j’vais bien t’posséder

La colère le saoule

Et le v’là qui perd la boule

Il s’en va tout dégoiser

Ils passèrent en cour martiale

Et pour sauver la morale

La petite fut condamnée

À avoir l’boulet au pied

«Mais c’est qu'ça me fait une belle jambe

De t’voir toujours dans ma jambe «S'écria la jambe de bois

«Pourvu qu'ça dure Je touch' du bois… »

Одного разу

Дерев'яна ніжка

Хто шукав дилетанта

Вона думає про себе: «Ну добре

Якщо мене ніхто не хоче

Я беру кулю в серце «Але раптом

Вона чує вдалині

Виклик горна

Вона подумала: «Ідеально.

Зараз або ніколи

Знайти мені ситуацію «Прибуття на поле бою

На висоті грона

Вона перетинає гарматне ядро

Хто свистів угору

Вона сказала йому: «Друже мій

Твоє обличчя мене б’є

Ви, що збираєтеся вбивати козаків

Тож будь коханою

Зробіть для мене невеликий обхід

Перед тим як піти в атаку

Але ось заковика

Я не люблю мужиків

І якщо ти хочеш мене виправити

Натомість поверніться

Перейти на бік козаків

Цільтесь у мене, цього французького офіцера

Якщо ти б’єш його по ногі

Ви можете повірити мені на слово

Це якщо гангрена не потрапить на нього

Я буду його дерев'яною ногою"

«Це дуже делікатне

Що ти мене там питаєш», — відповів гарматний ядро

«У вас дерев’яна голова

Ось чому ти не розумієш

Це державна зрада

Але давай, не бийся

Не робіть такого обличчя

Нехай більше не буде гіркоти

Чого б ми не робили

Для гарної ніжки

Я збираюся літати в його пір'ї «А ось він ширяє

Але щоб було гірше

Офіцер, який щойно побачив його

Нахиляється і бере його в обличчя

"Ти дебіл

Це не розумно, — закричала дерев’яна нога

«Тепер, коли він мертвий

Він більше не потребує підтримки

Я помилявся, розраховуючи на тебе "" Ти вважаєш мене ідіотом ", - сказав ядро

«Але я збираюся оволодіти тобою

Злість робить його п'яним

І тут він втрачає розум

Він все це кине

Їх судили до військового суду

І рятувати мораль

Дитину засудили

Щоб м'яч був до ноги

«Але це дає мені гарну ногу

Щоб завжди бачити тебе в своїй нозі, заплакала дерев'яна нога

«Поки це триває, я стукаю по дереву...»