Дегенерат - Сектор Газовой Атаки

А я иду на поражение,

И подставляюсь под удар.

На всё смотрю с пренебрежением,

Со мною жить — сплошной кошмар.

Тоска съедает мою душу,

И там, где я, там негатив.

Своим присутствием я рушу,

И оскверняю этот мир.

В натуре, ёбаный я дегенерат!

В натуре, ёбаный я дегенерат!

Вот на хера меня родили,

На хера такой случился расклад!?

И не страшат меня обиды,

Хоть десять раз наплюй в лицо.

Я буду мстить, пропав из вида,

Такой подход всех подлецов.

Я отомщу, найду возможность,

Когда забудешь на корню,

И всю накопленную подлость

Тебе за шиворот налью.

Ищу на жопу приключения,

Я не могу спокойно жить.

Ни в чём мне не найти спасенья,

Чтоб это всё остановить.

Себя давно я слил в помойку,

И такова судьба моя.

По мне на дурке плачет койка,

Там отдыхаю часто я…

А я йду на поразку,

І підставляюся під удар.

На все дивлюся з зневагою,

Зі мною жити — суцільний жах.

Туга з'їдає мою душу,

І там де я, там негатив.

Своєю присутністю я рушу,

І оскверняю цей світ.

У натурі, я ебаний дегенерат!

У натурі, я ебаний дегенерат!

Ось на хера мене народили,

На хера такий стався розклад!

І не лякають мене образи,

Хоч десять разів наплюй у обличчя.

Я мститиму, пропавши з виду,

Такий підхід усіх негідників.

Я помщу, знайду можливість,

Коли забудеш на корені,

І всю накопичену підлість

Тобі за комір наллю.

Шукаю на дупу пригоди,

Я не можу спокійно жити.

Ні в чому мені не знайти порятунку,

Щоб це зупинити.

Себе давно я злив у смітник,

І така доля моя.

По мені на дурні плаче ліжко,

Там відпочиваю часто...