Свадьба - Сектор Газа

В деревне по соседству бахали свадьбу.

Приглашены мы были на свадьбу в усадьбу.

Приоделись мы (МЫ!), нарядились все,

И ломанулись дружно туда где было очень классно

И всё прекрасно.

И мы вместе понимали что нажрёмся там ужасно.

Всё!

Вперёд!

Бухало нас зовёт!

И мы зальём водярой безразмерный живот, ох!

Свадьба!

Смотрите ведут!

Сегодня на кого-то надели хомут.

Свадьба!

Под хлопанье рук

Сегодня кто-то добровольно влез под каблук.

Свадьба!

Сегодня все пьют,

Сегодня все гуляют и песни поют.

Свадьба!

Здесь нельзя не напиться!

Свадьба!

Вам хорошо, а мне жениться!

В общем, нас, как угорелых, понесли на свадьбу ноги.

Топот лошадиный по просёлочной дороге.

Мы всех гусей перетоптали, не пришли пока.

Кто нам перебегал дорогу дали дубака.

Дорвались мы потом до пойла, короче,

Хлебали мы водяру до глубокой ночи.

Чинно, благородно мы схватили колья и ломы,

Как сорвало нашу крышу от водяры, пацаны.

Ломали мы о спины колья и ломы нещадно,

А далеко за полночь мы отправились обратно.

Через погост старинный путь нелёгкий пролегал

От страха каждый из нас смачно порыгал.

И черти, суки, перед нами прыгали нахально.

Давай по 150, что б жутко не было.

И чем мы больше пили, тем громче выли эти черти.

Водкою мы страх свой только, блин, усугубили.

У селі по сусідству бахали весілля.

Запрошені ми були на весілля в садибу.

Одяглися ми (МИ!), вбралися всі,

І ламанулись дружно туди де було дуже класно

І все чудово.

І ми разом розуміли, що нажремося там жахливо.

Усе!

Вперед!

Бухало нас кличе!

І ми заллємо водяною безрозмірний живіт, ох!

Весілля!

Дивіться, ведуть!

Сьогодні на когось одягли хомут.

Весілля!

Під ляскання рук

Сьогодні хтось добровільно вліз під каблук.

Весілля!

Сьогодні всі п'ють,

Сьогодні всі гуляють і пісні співають.

Весілля!

Тут не можна не напитися!

Весілля!

Вам добре, а мені одружитися!

Загалом, нас, як ошалених, понесли на весілля ноги.

Тупіт кінський по путівці.

Ми всіх гусей перетоптали, не прийшли поки.

Хто нам перебігав дорогу, дали дубака.

Дорвалися ми потім до пійла, коротше,

Хлібали ми водяру до глибокої ночі.

По-справжньому, благородно ми схопили колья і ломи,

Як зірвало наш дах від водяри, пацани.

Ломали ми про спини коли і ломи нещадно,

А далеко за півночі ми вирушили назад.

Через цвинтар старовинний шлях нелегкий пролягав

Від страху кожен із нас смачно поригав.

І черти, суки, перед нами стрибали нахабно.

Давай по 150, щоб моторошно не було.

І чим ми більше пили, тим голосніше вили ці чорти.

Горілкою ми страх свій тільки, млинець, погіршили.