Mörderische Jagd - Schwartz

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Deine ganzen Freunde wurden übel zugerichtet

Von dem bösen Massenmörder massakriert in euren Hütten

Deren Körperteile waren abgetrennt und alle Münder

Waren voll mit ihrem Blut in deinem Körper war der Schrecken

Du warst in diesem Zimmer und da vorne war der Killer

Seine Augen nahmen dich in sein Visier und dein Gewimmer

Sorgten nur dafür dass seine Triebe wieder mal erwachen

Und er packte seine Waffe um auch dich damit zu schlachten

Deine Panik wurde größer deine Lähmung sie verließ

Deinen Körper und nur ein Gedanke war da flieh

Flieh vor dem Mörder in die Dunkelheit des Waldes

Deine Beine fangen an sich zu bewegen man und alles

Wird gelenkt von deiner Panik und du wendest dich nach hinten

Deine Beine tragen dich in dieser Dunkelheit du sprintest

Über Büsche über Hecken diese Panik sie ist da

Und mit einem Mal beginnt die mörderische Jagd

Laufe wie der Teufel vor dem Mann da in die Wälder

Zweige treffen dich und peitschen dich doch laufe immer schneller

Über Felder über Züge renne weiter um dein Leben

Wenn der Mörder dich bekommen wird dann gibt es kein Vergeben

Er folgt dir mit ruhigen und langsamen Schritten

Doch egal wie sehr du rennen wirst du kannst ihm nicht entwischen

Entkommen unmöglich für dich wird es tödlich

Doch noch hat die Jagd hier kein Ende für dich

All deine Freunde sind grausam zerstückelt

Und du bist am Leben und dieser Verrückte

Will mit der Marete auf dich erstechen

Du läufst um dich tief in dem Wald zu verstecken

Du bist die Beute auf dieser Jagd

Deine Beine tragen dich so schnell du kannst

Lebensgefahr Lebensgefahr

Überlebst du diese Mörderische Jagd?

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Deine Beine laufen immer schneller wie von selber

Durch die Wälder dieser Felder und die Nacht wird immer kälter

Man die Dunkelheit sie hilft dir leider gar nicht zu verschwinden

Denn der Killer wird dich überall in diesen Wäldern finden

Seine Schritte kommen näher dieser miese Massenmörder

Mit der Waffe in den Händen wird er dich zu Gott befördern

Keine Möglichkeit zu flüchten vor dem ewigen Verfolger

Du bist Beute von dem Jäger in dir wächst die Paranoia

Und am Himmel zucken Blitze hör die Donner vom Gewitter

Und dann werfe einen Blick über die Schulter doch der Killer

Kannst du leider nicht mehr sehen du musst verschnaufen

Sch sch sch eine kurze Pause

Aber du musst weiter immer weiter musst du rennen

Deine Füße tuen weh und die Lunge ist am brennen

Man du kannst ihm nicht entkommen deinen rasenden Gedanken

Treffen nun auf dieses Telefon in deiner Jackentasche

Also wähle jetzt die Nummer von den Bullen aber leider

Kommt genau in der Sekunde nun der Mörder also weiter

Und du hast das Telefon vor Schreck fallen lassen

Aber dafür hast du grade überhaupt keine Gedanken

Wie der Hase auf der Flucht voll gespuckt aus dei’m Mund

Keuchender Atem du bist so kaputt

Langsamer werden die Schritte der Mörder

Holt dich sehr bald ein und du siehst wie er kommt

Doch mit einem Mal da vernimmst du so ein Heulen

Man das waren keine Bäume keine Hunde keine Eulen

Sondern Polizeisirenen das ist die Rettung

Schrei um dein Leben und schrei nach der Rettung

Sieh wie der Mörder verharrt und dann zögert

Er zieht sich zurück in das Dunkle der Büsche

Beamte sie finden dich du bist gerettet

Du hast überlebt beinah ohne Verletzung

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Die Menschen sie kreischen sie werden zerfleischt

Und hinter ihnen nur noch zerstückelte Leiber

Genau wie ein Tod

Genau wie ein Tod

Genau wie ein Tod

Genau wie ein Tod

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Усіх твоїх друзів сильно поранили

Зарізаний у ваших хатах злим масовим вбивцею

Їхні частини тіла були відрізані та всі їхні роти

Були сповнені їхньої крові, у вашому тілі був жах

Ви були в тій кімнаті, а вбивця був попереду

Його очі зосереджені на тобі і твоєму скиглинні

Лише переконався, що його бажання знову прокинулися

І він схопив пістолет, щоб зарізати і вас

Ваша паніка посилила ваш параліч

Біжи зі свого тіла, і там була лише одна думка

Тікай від вбивці в темряву лісу

Твої ноги починають рухатися, чоловік, і все

Його веде твоя паніка, і ти повертаєшся назад

Твої ноги несуть тебе в цій темряві, ти бігаєш

Над кущами над живоплотами ця паніка

І раптом починається вбивче полювання

Біжи, як диявол, перед тим чоловіком у лісі

Гілки б’ють вас і б’ють вас, але біжать все швидше і швидше

Понад полями над потягами продовжуйте бігти заради вашого життя

Якщо вбивця дістане вас, то прощення не буде

Він йде за вами спокійними і повільними кроками

Але як би ти не бігав, від нього не втечеш

Втеча неможлива для вас це стає смертельним

Але на цьому полювання для вас не закінчується

Усі твої друзі жорстоко розчленовані

А ти живий і той божевільний

Хоче вколоти вас Марете

Ти біжиш сховатися вглиб лісу

Ви жертва цього полювання

Ваші ноги несуть вас так швидко, як можете

Небезпека для життя Небезпека для життя

Чи переживеш ти це вбивче полювання?

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Ваші ноги бігають все швидше і швидше, ніби самі по собі

Через ліси ці поля і ніч стає холоднішою

На жаль, темрява зовсім не допомагає вам зникнути

Бо вбивця знайде вас де завгодно в цих лісах

Його сліди все ближче до цього паскудного масового вбивці

З пістолетом у руках він піднесе вас до Бога

Ніяк не втекти від вічного переслідувача

Ти в собі здобич для мисливця, параноя наростає

І блискавки в небі чують грім від бурі

А потім подивись через плече вбивці

На жаль, ви більше не можете бачити, вам потрібно перевести подих

Ш ш ш коротка перерва

Але ви повинні продовжувати бігти, ви повинні продовжувати бігти

У вас болять ноги і горять легені

Чоловіче, ти не можеш уникнути своїх гоночних думок

Тепер зустрічайте цей телефон у кишені куртки

Тож тепер наберіть номер копів, але, на жаль

Саме в цю секунду йде вбивця

І ви шоковано впустили телефон

Але зараз у вас немає жодних думок про це

Як кролик, що тікає, повний плювки з твого рота

Задихаючись, ти такий розбитий

Кроки вбивць сповільнилися

Дуже скоро наздоганяє вас, і ви бачите, що він йде

Але раптом ви чуєте виття

Люди, це були не дерева, не собаки, не сови

Але поліцейські сирени – це порятунок

Кричи про своє життя і клич про порятунок

Подивіться, як вбивця зупиняється, а потім вагається

Він віддаляється в темряву кущів

Чиновники знаходять, що ви врятовані

Ви вижили майже без травм

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Люди, на яких вони кричать, їх розбивають

А за ними лише розчленовані тіла

Так само як смерть

Так само як смерть

Так само як смерть

Так само як смерть