Nie Mehr Allein - Schöngeist

Eisig geht der Wind von vorne

Schlägt dir ins Gesicht

Sticht in die erstarrte Seele

Sie zerbricht

Heimatlos schaust du aufs Meer

Deine Augen so schwer

Suchst den Stern am Horizont

Wo die Hoffnung wohnt

Doch dein Stern am Himmel

Leuchtet längst nicht mehr

Du irrst herum

Der Himmel ist leer

Nie mehr allein

Nie mehr allein

Seemann, lass das Träumen

Du wirst immer einsam sein

Bist zu weit hinaus gefahren

Stehst auf unbekanntem Land

Hast dich in dir selbst verloren

In dich selbst verbannt

Nie mehr allein

Einmal zu oft fuhrst du hinaus

Ein Sturm kam auf

Im Sturm verloren sank dein Glück

Ließ dich zurück

Nein, dein Stern am Himmel

Leuchtet dir nicht mehr

Du irrst herum

Der Himmel ist leer

Спереду вітер крижаний

б'є тобі по обличчю

Коле замерзлу душу

Вона ламається

Бездомний дивишся на море

Твої очі такі важкі

Ви шукаєте зірку на горизонті

Де живе надія

Але твоя зірка на небі

Давно пішов

Ти блукаєш

Небо пусте

Більше ніколи не самотній

Більше ніколи не самотній

Моряк, перестань мріяти

Ви завжди будете самотні

Ви зайшли занадто далеко

Стоять на невідомій землі

Втратила себе в собі

Обмежений собою

Більше ніколи не самотній

Ви занадто часто виходили на вулицю

Піднялася гроза

Загублена в штормі твоя удача потонула

залишив тебе позаду

Ні, твоя зірка на небі

Вам більше не світить

Ти блукаєш

Небо пусте