Sehnsucht: Reprise - Schiller

Meine Augen sind auf, doch ich sehe nicht raus.

Ich schaue hinein, will verinnerlicht sein.

Schalt das Innerlicht ein, was wird da wohl sein?

Was drang in mich ein?

Meine Augen sind auf, doch ich sehe nicht raus.

Ich schaue hinein, will verinnerlicht sein.

Schalt das Innerlicht ein, was wird da wohl sein?

Was drang in mich ein?

Meine Augen sind auf, doch ich sehe nicht raus.

Ich schaue hinein, will verinnerlicht sein.

Was drang in mich ein?

Die Sehnsucht, die Sehnsucht.

Bin wie ein Blinder, der das Sehen sucht,

weil er sich nicht irgendwen sucht.

Wir sehen uns.

Manche fragen wie die Zeit vergeht,

wie die Zeit vergeht, wie die Zeit vergeht.

Ich frag mich wie die Zeit entsteht,

wie die Zeit entsteht, wie die Zeit entsteht.

In der ich ausgesprochen lang mit einer

ausgeprägten Sehnsucht leb.

Die kommt und geht, kommt und geht.

Manche fragen wie die Zeit vergeht.

Ich frag mich wie die Zeit ensteht,

in der ich ausgesprochen lang mit einer

ausgeprägten Sehnsucht leb.

Die kommt und geht und steht und fällt,

mit meinen Eindrücken dieser Welt.

Vom feigen Held, der nichts erzählt,

weil ihm dazu der Mut längst fehlt.

Mir fehlt die Sehnsucht,

ich vermisse die Sehnsucht.

Bin wie ein Blinder, der das Sehen sucht,

weil er sich nicht irgendwen sucht.

Wir sehen uns.

Mir fehlt die Sehnsucht.

Mir fehlt die Sehnsucht.

Ich vermisse die Sehnsucht.

Мої очі відкриті, але я не можу виглянути.

Я дивлюся всередину, хочу бути усвідомленим.

Увімкніть внутрішнє світло, що там буде?

Що в мене прийшло?

Мої очі відкриті, але я не можу виглянути.

Я дивлюся всередину, хочу бути усвідомленим.

Увімкніть внутрішнє світло, що там буде?

Що в мене прийшло?

Мої очі відкриті, але я не можу виглянути.

Я дивлюся всередину, хочу бути усвідомленим.

Що в мене прийшло?

Туга, туга.

Я як сліпий, який прагне бачити

бо він не шукає когось.

Побачимося.

Деякі запитують, як летить час

як час летить, як час летить.

Цікаво, як закладається час

Як створюється час, як створюється час.

В якому я провів дуже довгий час з a

виражена туга жити.

Воно приходить і йде, приходить і йде.

Деякі запитують, як летить час.

Цікаво, як приходить час

в якому я провів дуже довгий час з a

виражена туга жити.

Воно приходить і йде, стоїть і падає

з моїми враженнями від цього світу.

Про боягузливого героя, який нічого не говорить

бо йому давно не вистачає сміливості на це.

Мені не вистачає туги

я сумую за тугою

Я як сліпий, який прагне бачити

бо він не шукає когось.

Побачимося.

Мені не вистачає туги.

Мені не вистачає туги.

Я сумую за тугою.