Vor Der Zeit - Schiller, Ben Becker

Wenn Lieb' in jenen Welten blüht

Die über Sternen ewig währen

Wenn dort das teure Herz noch glüht

Die selben Augen, ohne Zähren

Wie schön die unbetretnen Sphären!

Wie süss zu sterben vor der Zeit

Dass Angst und Trauer sich verzehren

In deinen Strahlen, Ewigkeit!

So muss es sein!

Nicht für dein Ich bebst du vor jener letzten Schranke

Und möchtest fliehn und klammerst dich

Doch an das Daseins morsche Planke

Die Zukunft — lieblicher Gedanke!

Gibt Herz dem Herzen einst zurück

Und dort im Auferstehungstranke

Trinkt Seel' in Seel' ein ewig' Glück

Коли в тих світах розквітає кохання

Це триватиме вічно над зірками

Якщо миле серце ще світиться там

Ті самі очі, без зубів

Як гарні неутоптані сфери!

Як мило померти передчасно

Що страх і смуток поглинають один одного

У твоїх променях вічність!

Так воно і має бути!

Ти тремтиш перед цим останнім бар’єром, а не за своє его

А ти хочеш тікати і чіпляєшся

Але про гнилу дошку існування

Майбутнє — чудова думка!

Повертає серце до серця одного дня

А там у зіллі воскресіння

Пий Сеель у Сеель вічне щастя