Cremation - Scalpel, Nuclear Death

I have just died or so they say

was it mere fate?

or have they lied…

To welcome death, the would have me burn,

scatter my remains and take what is mine.

They tie me to a cold slab, wire my jaws shut,

the oven is heated, my body shoved in…

No mercy in thair eyes, for I’m not dead.

They close the door to lock, my life is too fate…

My skin begins to burn and melt

it slides from muscle and bone.

My insides burst from within me the smell of my body cooked…

I endure the burning pain

Я щойно помер, чи так кажуть

чи це була просто доля?

або вони збрехали...

Щоб привітати смерть, я хотів би спалити,

розкидай мої останки і візьми те, що є моїм.

Вони прив’язують мене до холодної плити, стискають мої щелепи,

духовка нагріта, моє тіло засунуто...

Ніякої милості в очах, бо я не помер.

Вони зачиняють двері, щоб замкнути, моє життя — надто доля…

Моя шкіра починає горіти й танути

вона сповзає з м’язів і кісток.

Зсередини вирвався запах мого звареного тіла…

Я терплю пекучий біль