Death Come Cover Me - Satariel

Withered roses crisp underneath my feet

As I head my steps for the outside

The soles of my feet meet grey concrete

But I feel not the grinning cold

Life stays so silent

A deserted battlefield

The hair is all covered in dust

As the wind gently caresses and lifts it

I am trying to die I think

I am trying to fill the void

With death’s every poison

And death’s every spite

So come, oh come, oh please come then

In the cold breeze levitates a gross of seeds

My dry eyes move slow and scattering

And meets in some distant form of slumber the landscape and it’s vast void

Зів’ялі троянди хрустять під моїми ногами

Коли я вирушаю назовні

Підошви моїх ніг зустрічаються з сірим бетоном

Але я не відчуваю холодної посмішки

Життя мовчить

Безлюдне поле битви

Волосся все вкрите пилом

Як вітер ніжно пестить і піднімає його

Я намагаюся померти, я думаю

Я намагаюся заповнити порожнечу

З кожною отрутою смерті

І смерть – це всяке зло

Тож приходьте, о, приходьте, о, будь ласка, приходьте тоді

На холодному вітерці літає грутка насінь

Мої сухі очі рухаються повільно й розсіюються

І зустрічає в якомусь віддаленому виді сну пейзаж і це величезна порожнеча