Подари любимой смерть - Satarial

Ты найдешь, кто полюбит тебя,

Кто будет ласкать твою грудь.

А я лишь тень, лишь миф,

Приходящий во снах, —

Не смей же любить меня!

Я тот, кто погубит

Твою нежную жизнь,

Кровь испив, как кубок вина.

Ведь мой ласковый взор

Лишь предлог умереть,

В смерти забывшись навек.

Я пью твою жизнь,

А взамен дарую любовь.

Детства мечты

Принца, что рисовала ты.

Образ мой создала

Тьму в плоть облекла.

Я принц, но не сказочных стран,

Принц ада, огонь,

Что сжигает дотла.

Так беги от меня,

Иль отдай жар тела и жизнь.

Ведь любовь — это смерть.

Так давай же любить!

Ти знайдеш, хто тебе полюбить,

Хто буде пестити твої груди.

А я лиш тінь, лише міф,

Хто приходить у сне,—

Не смій же любити мене!

Я той, хто загубить

Твоє ніжне життя,

Кров випивши, як кубок вина.

Адже мій ласкавий погляд

Лише привід померти,

У смерті забувшись навіки.

Я п'ю твоє життя,

А замість дарую любов.

Дитинства мрії

Принца, що ти малювала.

Образ мій створила

Темряву в плоть втікла.

Я принц, але не казкових країн,

Принц пекла, вогонь,

Що спалює вщент.

Так біжи від мене,

Або віддай жар тіла і життя.

Адже кохання — це смерть.

Так давай, що любити!