Дождь - Саша Санта

Не осталось фраз в городе витрин.

Это не про нас — на афишах новый фильм.

Взгляды в темноту закрывают свет.

Дважды мы в одну, и тишина в ответ.

Это сумеет только дождь — стирая, то что не вернешь,

Делая вид, как будто вовсе ничего уже не ждешь.

Это умеет только дождь — смывать воспоминаний дрожь

И делать вид, как будто я не жду, когда опять придешь.

Разрывает сны памяти архив,

Суета весны навязала нам свой мотив.

Я к тебе вернусь, не сумев забыть,

Только лишь боюсь, что вместе нам не быть.

Это сумеет только дождь — стирая, то что не вернешь,

Делая вид, как будто вовсе ничего уже не ждешь.

Это умеет только дождь — смывать воспоминаний дрожь

И делать вид, как будто я не жду, когда опять придешь.

Это сумеет только дождь — стирая, то что не вернешь,

Делая вид, как будто вовсе ничего уже не ждешь.

Это умеет только дождь — смывать воспоминаний дрожь

И делать вид, как будто я не жду, когда опять придешь.

Только дождь…

Не залишилося фраз у місті вітрин.

Це не про нас на афішах новий фільм.

Погляди в темряву закривають світло.

Двічі ми в одну, і тиша у відповідь.

Це зуміє тільки дощ — праючи, те, що не повернеш,

Вдаючи, ніби зовсім нічого вже не чекаєш.

Це вміє тільки дощ — змивати спогадів тремтіння

І вдавати, ніби я не чекаю, коли знову прийдеш.

Розриває сни пам'яті архів,

Суєта весни нав'язала нам свій мотив.

Я до тебе повернуся, не змігши забути,

Тільки боюся, що разом нам не бути.

Це зуміє тільки дощ — праючи, те, що не повернеш,

Вдаючи, ніби зовсім нічого вже не чекаєш.

Це вміє тільки дощ — змивати спогадів тремтіння

І вдавати, ніби я не чекаю, коли знову прийдеш.

Це зуміє тільки дощ — праючи, те, що не повернеш,

Вдаючи, ніби зовсім нічого вже не чекаєш.

Це вміє тільки дощ — змивати спогадів тремтіння

І вдавати, ніби я не чекаю, коли знову прийдеш.

Лише дощ…