Серёжки - Саша Алмазова и Non Cadenza

и ты шагаешь по небу и в руке сигарета

сережки, которые поют от ветра

на любые вопросы в кармане ответы…

и ты все знаешь на свете и в руке сигарета

сережки, которые поют от ветра.

где-то он пропадает.

ты с ним из-за этого

хочешь я расскажу тебе как, не бывает весело

без тебя уходить полетать

я люблю на карнизе сидеть свои ноги свесив

ждать когда перестать тебя ждать

хочешь я нарисую тебе свое отражение

в нем увидишь улыбку мою

спросишь: «счастлива ли, не грущу»

ты словно день рождения

мой долгий праздник, с которым живу

ты с ней шагаешь по небу снова нет сигарет

ее сережки которые поют от ветра

каждый выдох ее, каждый вдох посчитаешь

и лишь она есть на свете, дым ее сигареты

и сережки, которые поют от ветра

она все понимает, ты с ней из-за этого

она это знает…

Может картасар, может он и знал как бывает мне тяжко

Вместо твоих рук — вечера разлук;

вместо пепельниц — чашка

Ты меня прости мне не отвести, от тебя порой взгляда

Знай что я смогу, все же отпущу… будет после награда!

и ты все знаешь на свете и в руке сигарета

сережки, которые поют от ветра.

где-то он пропадает.

ты с ним из-за этого

Прощай мое лето…

і ти крочить по небу і в руці сигарета

сережки, які співають від вітру

на будь-які питання в кишені відповіді…

і ти все знаєш на світлі і в руці сигарета

сережки, які співають від вітру.

десь він пропадає.

ти з ним через це

хочеш я розкажу тобі як, не буває весело

без тебе йти політати

я люблю на карнизі сидіти свої ноги звісивши

чекати коли перестати тебе чекати

хочеш я намалюю тобі своє відображення

в ньому побачиш усмішку мою

запитаєш: «щаслива чи, не грущу»

ти немов день народження

моє довге свято, з яким живу

ти з нею крокуєш по небу знову немає цигарок

її сережки які співають від вітру

кожен видих її, кожен вдих порахуєш

і лиш вона є на світлі, дим її сигарети

і сережки, які співають від вітру

вона все розуміє, ти з нею через це

вона це знає.

Може картосар, може він і знав як буває мені тяжко

Замість твоїх рук - вечори розлука;

замість попільничок — чашка

Ти мене прости мені не відвести, від тебе часом погляду

Знай, що я зможу, все ж відпущу… буде після нагороди!

і ти все знаєш на світлі і в руці сигарета

сережки, які співають від вітру.

десь він пропадає.

ти з ним через це

Прощай моє літо...