Santa Claus Does Not Forget - Sarantos

Santa Claus Does Not Forget

By M.

Haley

Bertie was a very good boy.

He was kind, obedient, truthful and unselfish.

He had, however, one great fault — he always forgot.

No matter how important the errand, his answer was always, «I forgot.»

When he was sent with a note to the dressmaker, his mother would

find the note in his pocket at night.

If he was sent to the store in a great hurry, to get something for tea,

he would return late, without the article, but with his usual answer.

His father and mother talked the matter over, and decided that something must

be done to make the little boy remember.

Christmas was near, and Bertie was busy making out a list of things,

which Santa Claus was to bring him.

«Santa Claus may forget some of those things,» said his mother.

He cannot," replied Bertie, «for I shall write sled, and skates, and drum,

and violin, and all the things on this paper.

Then when Santa Claus goes to my stocking he will find the list.

He can see it and put the things in as fast as he reads.»

Christmas morning came, and Bertie was up at dawn to see what was in his

stocking.

His mother kept away from him as long as she could, for she knew what Santa

Claus had done.

Finally she heard him coming with slow steps to her room.

Slowly he opened the door and came towards her.

He held in his hand a list very much longer than the one he had made out.

He put it in his mother’s hand, while tears of disappointment fell from his

eyes.

See what Santa Claus left for me;

but I think he might have given me one thing

besides."

His mother opened the roll.

It was a list of all the errands Bertie had been asked to do for six months.

At the end of all was written in staring capitals, «I FORGOT.»

Bertie wept for an hour.

Then his mother told him they were all going to grandpa’s.

For the first time he would see a Christmas tree.

Perhaps something might be growing there for him.

It was very strange to Bertie, but on grandpa’s tree he found everything he had

written on his list.

Was he cured of his bad habit?

Not all at once;

but when his mother saw that he was particularly heedless she

would say, «Remember, Santa Claus does not forget.»

Дід Мороз не забуває

Автор М.

Хейлі

Берті був дуже хорошим хлопчиком.

Він був добрим, слухняним, правдивим і безкорисливим.

Однак у нього була одна велика помилка — він завжди забував.

Яким би важливим не було доручення, його відповідь завжди була: «Я забув».

Коли його відправили із запискою до кравчині, його мати зробила це

знайти записку в його кишені вночі.

Якщо його в великому поспіху відправили до магазину, щоб щось взяти до чаю,

він повертається пізно, без статті, але зі своєю звичайною відповіддю.

Його батько й мати поговорили про це й вирішили, що щось треба

зробити, щоб маленький хлопчик пам’ятав.

Наближалося Різдво, і Берті був зайнятий складанням списку речей,

яку Санта-Клаус мав принести йому.

«Дід Мороз може забути деякі з цих речей», — сказала його мати.

Він не може, — відповів Берті, — бо я напишу сани, і ковзани, і барабан,

і скрипка, і все, що на цьому папері.

Тоді, коли Санта-Клаус піде до моєї панчохи, він знайде список.

Він може побачити це і розмістити речі так само швидко, як він читає.»

Настав різдвяний ранок, і Берті встав на світанку, щоб подивитися, що в нього

панчіх.

Його мати трималася подалі від нього, скільки могла, бо знала, що таке Санта

Клаус зробив.

Нарешті вона почула, як він повільними кроками йде до її кімнати.

Він повільно відчинив двері й підійшов до неї.

Він тримав у руці список, набагато довший за той, який він склав.

Він поклав його в руку матері, а з його текли сльози розчарування

очі.

Подивіться, що залишив мені Дід ​​Мороз;

але я думаю, що він міг би подарувати мені одну річ

крім того."

Його мати відкрила згорток.

Це був список усіх доручень, які Берті просили зробити протягом шести місяців.

В кінці всього було написано великими літерами: «Я ЗАБУВ».

Берті плакала годину.

Тоді його мати сказала йому, що вони всі йдуть до дідуся.

Вперше він побачить ялинку.

Можливо, там у нього щось росте.

Для Берті було дуже дивно, але на дідусевому дереві він знайшов усе, що у нього було

записано в його списку.

Чи вилікувався він від своєї шкідливої ​​звички?

Не все одразу;

але коли його мати побачила, що він був особливо байдужим, вона

сказав би: «Пам’ятайте, Дід Мороз не забуває».