Pay It No Mind - Sarah Jarosz

Up by the window of the seventh floor

There’s a little bird stretching her wings

She’s looking down at the world far below her

I can hear the little tune that she sings

She says, «we all have our notions, baby

We all laugh and sigh

And when the world on the ground

Is gonna swallow you down

Sometimes you’ve got to pay it no mind

There is a time for shouting

There is a time to fight

And if your heart’s wide open you might start to get the notion

That nothing’s going right

But if you’re wise you know that sometimes, baby

It don’t help to yell and cry

And when the world makes you frown

Don’t let it swallow you down

Sometimes you’ve got to pay it no mind

Sometimes you’ve got to pay it no mind

You know the world keeps turning without you, baby

But it’s ok to yell and cry

And when the ghosts on your screen, they demand to be seen

Sometimes you’ve got to pay ‘em no mind

Pay ‘em no mind"

Up by the window of the seventh floor

My little bird’s getting ready to fly

She’s had enough of the world down below her

And now she’s looking up at the sky

She says, «we all have our notions, baby

We all laugh and sigh

And when the world on the ground

Is gonna swallow you down

Sometimes you’ve got to pay it no mind

Sometimes you’ve got to pay it no mind

Sometimes you’ve got to pay it no mind»

Вгору, біля вікна сьомого поверху

Є маленька пташка, яка розтягує крила

Вона дивиться вниз на світ далеко під нею

Я чую маленьку мелодію, яку вона співає

Вона каже: «У всіх у нас є свої поняття, дитино

Ми всі сміємося і зітхаємо

І коли світ на землі

Він поглине вас

Іноді вам доводиться не зважати на це

Є час для криків

Є час сваритися

І якщо ваше серце широко відкрите, ви можете почати розуміти це поняття

Що нічого не йде як слід

Але якщо ти мудрий, ти іноді це знаєш, дитино

Не допомагає кричати й плакати

І коли світ змушує хмуритися

Не дозволяйте цьому поглинути вас

Іноді вам доводиться не зважати на це

Іноді вам доводиться не зважати на це

Ти знаєш, що світ обертається без тебе, дитино

Але це нормально кричати й плакати

І коли привиди на вашому екрані, вони вимагають, щоб їх бачили

Іноді вам доводиться не звертати на них уваги

Платіть їм, не думайте"

Вгору, біля вікна сьомого поверху

Моя пташка готується політати

Їй досить світу під нею

А тепер вона дивиться на небо

Вона каже: «У всіх у нас є свої поняття, дитино

Ми всі сміємося і зітхаємо

І коли світ на землі

Він поглине вас

Іноді вам доводиться не зважати на це

Іноді вам доводиться не зважати на це

Іноді вам доводиться не зважати на це »