Mon Ami - Santiz

Помню, как ползал на коленях,

Даже не говоря об этом в слух.

Помню, помню ту темноту в дебрях,

Ведь теперь темнота - это лучший друг.

Помню, как ползал на коленях,

Помню.

Помню, даже не говоря об этом вслух,

Помню, помню ту темноту в дебрях,

Ведь теперь темнота - это лучший друг.

О!

Я шагаю медленно.

До 54 пару километров.

Остаться трезвым?

Навряд ли.

Пустить бытиё, и просто всё по ветру.

Здесь, кроме хапки никого нет.

Здесь, кроме братьев, никого нет.

Я нахожу прошлое в этом пойле.

Да, набери вторяк, быть может вспомнит.

Но даже родные говорили,

Что низ - это твоя обитель.

Мне не зачем петь, их никак не забыть их.

Никак.

И если дела на нуле

Вполне хватит на радостей литр.

Плевать, что я здесь убитый,

И мне пох*й, честно, них*я не стыдно.

Плевать, что я здесь убитый,

И мне пох*й, честно, них*я не стыдно.

Вокруг полно куча разной дряни,

Научись отличать боль от страданий.

Клуб дыма внутри твоих очертаний -

Я называю "Кайфа", ты называешь "Память".

Я хотел быть лучше, правда, помнишь -

Как тогда, в четвёртом, выдыхал дым

И вдыхал запах полос.

Я помню всё.

Я помню, хотя это было давно.

Да, е!

Видишь, на небе там алый закат...

Видишь, а?

Просто останься на миг, просто крик души.

Я закрою все двери и останусь один.

Au revoir, Mon Ami!

Забыли те дни,

Когда тупо скитались и были детьми.

Но сейчас - я знаю, как будет лучше.

Не учи учёного, stuff [точно] плющит.

Ты же знаешь много, расскажи [несущим]

Да какая страсть?

Просто случай.

Помню, как ползал на коленях,

Даже не говоря об этом в слух.

Помню, помню ту темноту в дебрях,

Ведь теперь темнота - это лучший друг.

Был просто в хлам, но пи*дец, счастливый -

И знаешь, толпы даже и не видели печали.

Писал всё на листах, скручивая в косяки -

И эти будни легчали.

Поднимаю в потолок за всех, братик.

Поднимаю в потолок, нам не хватит.

Если знаешь в этом толк, лови пять - паря!

Не посаженный на кол, но ещё вянет, братик.

Даже не говоря об этом в слух -

Помню, помню ту темноту в дебрях,

Ведь теперь темнота - это лучший друг.

Пам'ятаю, як повзав навколішки,

Навіть не говорячи про це у слух.

Пам'ятаю, пам'ятаю ту темряву в нетрях,

Адже тепер темрява – це найкращий друг.

Пам'ятаю, як повзав навколішки,

Пам'ятаю.

Пам'ятаю, навіть не кажучи про це вголос,

Пам'ятаю, пам'ятаю ту темряву в нетрях,

Адже тепер темрява – це найкращий друг.

О!

Я крокую повільно.

До 54 пари кілометрів.

Залишитися тверезим?

Навряд чи.

Пустити буття, і просто все за вітром.

Тут, крім хапки, нікого немає.

Тут, крім братів, немає нікого.

Я знаходжу минуле у цьому пійлі.

Так, набери вдруге, можливо згадає.

Але навіть рідні казали,

Що низ – це твоя обитель.

Мені нема чого співати, їх ніяк не забути їх.

Ніяк.

І якщо справи на нулі

Цілком вистачить на радощ літр.

Плювати, що я тут убитий,

І мені пох*й, чесно, них*я не соромно.

Плювати, що я тут убитий,

І мені пох*й, чесно, них*я не соромно.

Навколо повно купа різної погані,

Навчися відрізняти біль від страждань.

Клуб диму всередині твоїх контурів -

Я називаю "Кайфа", ти називаєш "Пам'ять".

Я хотів бути кращим, правда, пам'ятаєш -

Як тоді, у четвертому, видихав дим

І вдихав запах смуг.

Я пам'ятаю все.

Я пам'ятаю, хоч це було давно.

Так, е!

Бачиш, на небі там червоний захід сонця...

Бачиш, га?

Просто залишись на мить, просто крик душі.

Я зачиню всі двері і залишусь один.

Au revoir, Mon Ami!

Забули ті дні,

Коли тупо тинялися і були дітьми.

Але зараз – я знаю, як буде краще.

Не вчи вченого, stuff [точно] плющить.

Ти ж знаєш багато, розкажи [несучим]

Та яка пристрасть?

Просто випадок.

Пам'ятаю, як повзав навколішки,

Навіть не говорячи про це у слух.

Пам'ятаю, пам'ятаю ту темряву в нетрях,

Адже тепер темрява – це найкращий друг.

Був просто в мотлох, але піде, щасливий -

І знаєш, юрби навіть і не бачили печалі.

Писав все на листах, скручуючи в косяки -

І ці будні легшали.

Піднімаю в стелю за всіх, братику.

Піднімаю в стелю, нам не вистачить.

Якщо знаєш про це, лови п'ять - паря!

Не посаджений на палю, але ще в'яне, братику.

Навіть не кажучи про це у слух -

Пам'ятаю, пам'ятаю ту темряву в нетрях,

Адже тепер темрява – це найкращий друг.