52 герца - Santiz

Я останусь с улыбкой, если лягу под землю

У меня всё наоборот, через звёзды к терниям

Теряю хорошее, нахожу плохое

Я всего лишь странник в этом огромном поле

Я останусь с улыбкой, если лягу под землю

У меня всё наоборот, через звёзды к терниям

Теряю хорошее, нахожу плохое

Я всего лишь странник в этом огромном поле

Очередная ссора дома, крики

Я бегу оттуда, но вижу всё ту же картину утром

Быть баламутом — это лучшее, что я могу

Мама, я так устал.

Я замечаю что иду ко дну

Руки помощи тяну вместе с собой

Нет, оставьте — я здесь свой.

Эти волны и есть моя любовь

Порою больно так, что сердце аж трещит по швам

Прости меня, моя душа — я знаю, что оплошал

Под чистым небом по-детски щурясь от солнца

Держу путь домой, но в этих стенах давно потерял покой

И как тут быть, если твой груз — это тоска и боль

Если всё то, что было дорого — не значит ничего?

Мне бы сейчас мои родные четыре стены

Где только я и ты.

Я понимаю, что много обид

Я сделал больно, чтобы легче мне было уйти

Ты меня прости, будь счастлива и себя береги

Я останусь с улыбкой, если лягу под землю

У меня всё наоборот, через звёзды к терниям

Теряю хорошее, нахожу плохое

Я всего лишь странник в этом огромном поле

Я останусь с улыбкой, если лягу под землю

У меня всё наоборот, через звёзды к терниям

Теряю хорошее, нахожу плохое

Я всего лишь странник в этом огромном поле

И я, снова по наклонной, алко-водный

Чужие руки жмут «салам» и называют «родный»

Ай, фу!

Я посылаю всё, и снова в крайность

Чё там груза?

Чё в дверях стоите?

Не стесняйтесь

Улететь бы далеко, забрав с собой мечту

Жизнь мне кидает одиночество, боюсь, его приму

Я кану в бездну и чувствую, пожалуй, здесь мне место

Не надо слишком близко, я тут чисто проездом

Выворачиваю душу наизнанку и часто не тем

И зная слабые места — все бьют туда сильней

Местами мерзко, я не спорю, говорят — «Один в поле не воин»

Но я здесь не один, нас с братом здесь двое

Глеб!

Ну как ты там, родной;

всё хорошо?

Я так скучаю, честно, брат — мне не хватает слов

Я бы не глядя бросил всё и приехал в Ату

Лишь бы обнять тебя из сердца убрав пустоту

Давай ещё по одной, но только вместе

Будто за чаем, дорогой — прямо как в детстве

Чисто для настроя возьмём алкоголя

Разливай, братан, для души разговора

Я останусь с улыбкой, если лягу под землю

У меня всё наоборот, через звёзды к терниям

Теряю хорошее, нахожу плохое

Я всего лишь странник в этом огромном поле

Я убитый в четырёх, с настроем на все десять

Ещё пару хапок на втором с настроем на все десять, вместе

Дьявол говорит мне — «не тупи, а действуй»

Я остаюсь внизу даже будучи неизвестным

Один жағдай — как бы урвать побольше кэша

Как бы мне собраться с мыслями, не став для них насмешкой?!

Ёбла щелкают на заднем в хламе

Почти на грани в салоне все с красными глазами

В четырёх, с настроем на все десять

Ещё пару xапок на втором с настроем на все десять, вместе

Дьявол говорит мне — «не тупи, а действуй»

Я остаюсь внизу даже будучи неизвестным

Я залишуся з посмішкою, якщо ляжу під землю

У мене все навпаки, через зірки до тернів

Втрачаю хороше, знаходжу погане

Я тільки мандрівник у цьому величезному полі

Я залишуся з посмішкою, якщо ляжу під землю

У мене все навпаки, через зірки до тернів

Втрачаю хороше, знаходжу погане

Я тільки мандрівник у цьому величезному полі

Чергова сварка вдома, крики

Я біжу звідти, але бачу все ту ж картину вранці

Бути баламутом — це найкраще, що я можу

Мамо, я так втомився.

Я помічаю що йду до дня

Руки допомоги тягну разом із собою

Ні, залиште — я тут свій.

Ці хвилі і є моє кохання

Часом боляче так, що серце аж тріщить по швах

Вибач мені, моя душа — я знаю, що схибив

Під чистим небом по-дитячому жмурячись від сонця

Тримаю шлях додому, але в цих стінах давно втратив спокій

І як тут бути, якщо твій вантаж — це туга і біль

Якщо все те, що було дорого—не означає нічого?

Мені би зараз мої рідні чотири стіни

Де тільки я і ти.

Я розумію, що багато образ

Я зробив боляче, щоб легше мені було піти

Ти мене прости, будь щаслива і себе береги

Я залишуся з посмішкою, якщо ляжу під землю

У мене все навпаки, через зірки до тернів

Втрачаю хороше, знаходжу погане

Я тільки мандрівник у цьому величезному полі

Я залишуся з посмішкою, якщо ляжу під землю

У мене все навпаки, через зірки до тернів

Втрачаю хороше, знаходжу погане

Я тільки мандрівник у цьому величезному полі

І я, знову за похилою, алко-водний

Чужі руки тиснуть «салам» і називають «рідний»

Ай, фу!

Я посилаю все, і знову в крайність

Що там вантажу?

Що в дверях стоїте?

Не соромтесь

Полетіти би далеко, забравши із собою мрію

Життя мені кидає самотність, боюся, його прийму

Я Кану в безодню і відчуваю, мабуть, тут мені місце

Не треба занадто близько, я тут чисто проїздом

Вивертаю душу навиворіт і часто не тим

І знаючи слабкі місця — всі б'ють туди сильніше

Місцями бридко, я не сперечаюся, кажуть — «Один у полі не воїн»

Але я тут не один, нас із братом тут двоє

Гліб!

Ну як ти там, рідний;

все добре?

Я так сумую, чесно, брате — мені не вистачає слів

Я би не дивлячись кинув все і приїхав в Ату

Лише би обійняти тебе із серця прибравши порожнечу

Давай ще по одній, але тільки разом

Ніби за чаєм, дорогий — прямо як у дитинстві

Чисто для настрою візьмемо алкоголю

Розливай, братику, для душі розмови

Я залишуся з посмішкою, якщо ляжу під землю

У мене все навпаки, через зірки до тернів

Втрачаю хороше, знаходжу погане

Я тільки мандрівник у цьому величезному полі

Я вбитий у чотирьох, з настроєм на всі десять

Ще пару хапок на другому з настроєм на всі десять, разом

Диявол каже мені — «не тупи, а действуй»

Я залишаюсь унизу навіть будучи невідомим

Один хочеш - як би урвати побільше кешу

Як би мені зібратися з думками, не ставши для них глузуванням?!

Ёбла клацають на задньому в мотлоху

Майже на межі в салоні все з червоними очима

У чотирьох, з настроєм на всі десять

Ще пару xапок на другому з настроєм на всі десять, разом

Диявол каже мені — «не тупи, а действуй»

Я залишаюсь унизу навіть будучи невідомим