Холода - Sanji, Джиос

Припев:

Когда-нибудь настанут холода,

И ты опять уедешь и тогда,

Тебе во след рукой и камнем вниз;

И сны сбылись и косы расплылись.

Я хотел всего лишь твоей близости,

Но, *ука, взял и влюбился.

Что тут поделаешь, малыш, если ты — кайф!

Тебя в вены втыкал, ты вытекала слезами.

Злился, когда в тебе переставал находить ту самую,

Чьё сердце лишь мною занято.

С кем разговоры до утра, и ссоры без утрат друг друга.

Прости, что звонил в говнище я залитый.

Я немного замерзаю, тут, без тебя.

Мы оба знаем номера, но набирать боимся.

Но ведь, когда-нибудь, я забуду твои глаза;

И не будет мазы в твоей жизни появиться снова.

Но лишь тобой сердечко арестовано,

Я не хочу *лядей с тебя срисовывать.

И так отстойно, когда душа стонет.

И для тебя — я в списке «недостойных».

Припев:

Когда-нибудь настанут холода,

И ты опять уедешь и тогда,

Тебе во след рукой и камнем вниз;

И сны сбылись и косы расплылись.

Ты вырывала сердце с корнем.

Братик мой видел, как я загибался от боли.

Но мы чаще не помним.

Я за*бался писать про то, как все *уево.

Не хочу находиться в этом холодном доме!

Хочу то лето, твои 14 лет,

Когда не шла речь о цене.

Все велись, а ты — нет!

Давай с тобой немного запахнем весной.

Сделаем памяти больно, чтоб давило висок.

Бью по груди, кричу сердцу: «Не стой!»

Но не чувствую крови.

Нету тепла, будто высосан весь сок.

Из меня любовь, *ука, которой изменял.

Давай-ка, поговорим?

Не звука!

Заткнись и дослушай!

Или нах** треп за жизнь!

Давай, ложись на кровать.

Сверху я!

В поцелуях искусаем друг друга, в обьятиях задушим.

Но за душой — ни грамма тепла, больше насрано.

Ты актриса!

Хороша игра, но что же тебе даст она?

Я всё еще помню тебя под невесомостью

Ты так нежно обняв.

Глаза мне кричат: «Не уходи!

Никогда!

Никогда!»

Не дай себя отпустить!

Припев:

Когда-нибудь настанут холода,

И ты опять уедешь и тогда,

Тебе во след рукой и камнем вниз;

И сны сбылись и косы расплылись.

Когда-нибудь настанут холода,

И ты опять уедешь и тогда,

Тебе во след рукой и камнем вниз;

И сны сбылись и косы расплылись.

Приспів:

Коли-небудь настануть холоди,

І ти знову поїдеш і тоді,

Тобі вслід рукою і каменем вниз;

І сни збулися і коси розпливлися.

Я хотів лише твоєї близькості,

Але, *ука, взяв і закохався.

Що тут поробиш, малюку, якщо ти — кайф!

Тебе в вени втикав, ти випливала сльозами.

Злився, коли в тебе переставав знаходити ту саму,

Чиє серце лише мною зайняте.

З ким розмови до ранку, і сварки без втрат один одного.

Пробач, що дзвонив у говище я залитий.

Я трохи замерзаю, тут, без тебе.

Ми обидва знаємо номери, але набирати боїмося.

Але, коли-небудь, я забуду твої очі;

І не буде мази у твоєму житті з'явитися знову.

Але лиш тобою серце заарештовано,

Я не хочу лядей з тебе змалювати.

І так відстійно, коли душа стогне.

І для тебе — я в списку «негідних».

Приспів:

Коли-небудь настануть холоди,

І ти знову поїдеш і тоді,

Тобі вслід рукою і каменем вниз;

І сни збулися і коси розпливлися.

Ти виривала серце з коренем.

Братик мій бачив, як я загинався від болю.

Але ми частіше не пам'ятаємо.

Я за*бався писати про те, як все *уево.

Не хочу перебувати в цьому холодному будинку!

Хочу те літо, твої 14 років,

Коли не йшлося про ціну.

Усі велися, а ти — ні!

Давай з тобою трохи запахнемо навесні.

Зробимо пам'яті боляче, щоб давило скроню.

Б'ю по грудях, кричу серцю: «Не стой!»

Але не відчуваю крові.

Нема тепла, ніби височений весь сік.

З мене кохання, *ука, якою зраджував.

Давай поговоримо?

Не звуку!

Заткнися і дослухай!

Або нах** балаканина за життя!

Давай, лягай на ліжко.

Згори я!

У поцілунках спокусимо один одного, в обіймах задушимо.

Але за душою — ні грама тепла, більше насрано.

Ти актриса!

Хороша гра, але що тобі дасть вона?

Я все ще пам'ятаю тебе під невагомістю

Ти так ніжно обійнявши.

Очі мені кричать: «Не йди!

Ніколи!

Ніколи!

Не дай себе відпустити!

Приспів:

Коли-небудь настануть холоди,

І ти знову поїдеш і тоді,

Тобі вслід рукою і каменем вниз;

І сни збулися і коси розпливлися.

Коли-небудь настануть холоди,

І ти знову поїдеш і тоді,

Тобі вслід рукою і каменем вниз;

І сни збулися і коси розпливлися.