No Place To Lay My Head - Sandi Patty

A cloud without color cloaks the dawn

As I cling to my earnest resolve

With faltering footsteps and fire in my heart

I fight to stand up when I fall

Though the drone of defeat drums a deafening roar

And mocks each advance that I make

I refuse to retire or relinquish my hold

On the righteousness I undertake

I’m a pilgrim of Heaven

This world’s not my own

I may walk by myself but I’m never alone

No place to lay my head

Like my Lord who came before

Though the birds have their nest

I have nowhere to rest

And there is no place, no place

No place to lay my head

Like My Lord

Though the birds have their nest

I have nowhere to rest

And there is no place to lay my head

The struggle is sweetness and pleasure the pain

As I walk where the Savior has been

Adversity howls down the mountains I climb

With the fury of Golgotha’s wind

The rendering of pride is the sword in my side

And surrender the nails in my hands

Down my own way of sorrows I carry my cross

On a journey that’s just as He planned

Bearing scars of my Master’s

My heart’s near His own

I may die by myself, but I’m never alone

Oh, no place to lay my head

Like my Lord who came before

Though the birds have their nest

I have nowhere to rest

And there is no place, there’s no place

No place to lay my head

Like My Lord

Though the birds have their nest

I have nowhere to rest

And there is no place to lay my head

No place to lay my head

Безбарвна хмара закриває світанок

Як я чіплюся за свою серйозну рішучість

З хиткими кроками і вогнем у моєму серці

Я борюся, щоб встати, коли впаду

Хоча гул поразки барабанить оглушливим гуркотом

І висміює кожен мій аванс

Я відмовляюся вийти на пенсію чи замовити право власності

Про праведність, яку я беру на себе

Я паломник неба

Цей світ не мій

Я можу ходити сам, але я ніколи не буду один

Немає де прихилити голову

Як мій Господь, який був раніше

Хоча птахи мають своє гніздо

Мені нема де відпочити

І немає місця, немає місця

Немає де прихилити голову

Як Мій Господь

Хоча птахи мають своє гніздо

Мені нема де відпочити

І немає де прихилити голову

Боротьба — це солодкість, а насолода — біль

Коли я йду там, де був Спаситель

Негаразда виє з гір, на які я підіймаюся

З люттю Голгофського вітру

Передача гордості — це меч у мому боці

І віддайте цвяхи в мої руки

Своєю власною дорогою скорбот я несу свій хрест

У подорожі, яка – так, як Він планував

Носячи шрами мого магістра

Моє серце поруч із Його власним

Я можу померти сам, але я ніколи не самотній

О, не де прихилити голову

Як мій Господь, який був раніше

Хоча птахи мають своє гніздо

Мені нема де відпочити

І немає місця, немає місця

Немає де прихилити голову

Як Мій Господь

Хоча птахи мають своє гніздо

Мені нема де відпочити

І немає де прихилити голову

Немає де прихилити голову