Инновация - Санчес

Как бы не было горько, хуево на душе и бесполезно

Быть полезным невозможно для нее идя по лезвию =РОДИНА=

Суровым бременем времени идущего вспять

Есть все что б опуститься… и ничего, что бы встать

Так много вариантов почести, лести

Так мало с кем по-настоящему ты или с тобою кто вместе

Крути не крути и как бы ни лез ты из кожи

Бренно твоё бытиё — место твое будет тоже…

Твое ложе — застеленО своим Я

Все бренно временнО — и таких дохуя

Я не могу заснуть — мешает алкоголь…

И пусть в глазах моих соль, чаще я вижу НОЛЬ

Пусть с каждым разом моль перекрывает путь

Все средства хороши… что бы НЕ СДОХНУТЬ

Это жесть — Как есть — видеть очевидное

Могут единицы — это, блядь, обидно мне…

Что необходимо, сука, увидеть истину

Смотри вокруг, окинь взглядом, не надо пристально

Мой брат с Лубянки, я и сам «рубиновый»

Это не столь важно, что б видеть истину…

Раз — все видно воочию…

Два — слушай dotsfam — Многоточие

Три — пелену с своих глаз сотри

Четыре — 828 в прямом эфире…

Мы всего лишь зрители — это театр теней

В котором люди потеряли смысл ярких дней

И ветер предрассудков уносит дальше от суши

Я в ахуе… как легко высасывают души…

Мы зрители — это театр теней

В котором люди потеряли смысл ярких дней

И ветер предрассудков уносит дальше от суши

Я в ахуе… как легко высасывают души…

Здесь Санчес — альбом «ПРОДАНО»

Нет продолжения там, где нету Родины

Пока я вижу/слышу пустые разговоры

Как и Андреевский флаг — в стране триколоров

За что сражался твой дед, кровь проливал

Что б ты стал идиотом, чувак, курил бухал?

Или бездушной куклой — пополнив армию

наследия одной лишь мишуры да порносайтами

НЕТ!!!

Остановись… хватит довольно

Рядом с тобою дверь открыв которую ты будешь думать сольно

Не принимай атаку — я знаю трудно

Остаться на плаву, когда вот-вот потонет судно

Мой брат раздет, мой брат разут,

Но видя пряник за версту, под носом не заметив кнут

«Ведь я же крут … и… пошло все нахуй…»

Так мыслит наш Иван, надев последнюю рубаху

По пути на плаху — нависла тень

Ты думал ты свободен =ПИЗДЕЦ= вот он твой «Юрьев день»

Тебе сейчас думать лень, а завтра будет поздно

ОНО УЖЕ НАСТУПИЛО, застыв в твоём мозге

Мы всего лишь зрители — это театр теней

В котором люди потеряли смысл ярких дней

И ветер предрассудков уносит дальше от суши

Я в ахуе… как легко высасывают души…

Мы зрители — это театр теней

В котором люди потеряли смысл ярких дней

И ветер предрассудков уносит дальше от суши

Я в ахуе… как легко высасывают души…

Никакого театра…

Персонажи не вымышлены, совпадения не случайны…

Смысл твоих дней давно потерян, и ты есть продукт класса третьего и сорта

низшего…

Ты тешишь себя пустыми надеждами, далекими планами, искренне веря в величие

своей страны, которая с каждым днем все более втаптывается в грязь заокеанским

сапогом под прямым покровом Кремля…

Так знай: ты уже сейчас должен на пять колен вперед…

Твои дети, твои внуки и так далее…

Пусть ты сейчас молод, не думаешь об этом и даже бреда такого никогда не слышал,

но знай: ты есть всего лишь марионетка, следующая по строго заданному курсу и

направленному руслу…

Процесс этот нарушить крайне трудно, но возможно…

Учись думать самостоятельно, читай умные книги…

Выбирайся из этого болота…

Як би не було гірко, хуево на душі і марно

Бути корисним неможливо для неї йдучи по лезу = БАТЬКІВЩА =

Суворим тягарем часу, що йде назад

Є все що б опуститися... і нічого, що би встати

Так багато варіантів почесті, лестощів

Так мало з ким по-справжньому ти або з тобою хто разом

Крути не крути і як би ні лез ти зі шкіри

тлінно твоє буття — місце твоє буде теж…

Твоє ложе — застелене своїм Я

Все тлінно тимчасово — і таких дохуя

Я не можу заснути — заважає алкоголь…

І нехай в очах моїх сіль, частіше я бачу НУЛЬ

Нехай щодня моль перекриває шлях

Всі засоби хороші… щоб не здохнути

Це жерсть — Як є — бачити очевидне

Можуть одиниці — це, блядь, прикро мені...

Що потрібно, сука, побачити істину

Дивись навколо, окинь поглядом, не треба пильно

Мій брат із Луб'янки, я і сам «рубіновий»

Це не так важливо, щоб бачити істину…

Раз — все видно на власні очі…

Два — слухай dotsfam — Багатокрапка

Три — пелену зі своїх очей зітри

Чотири — 828 у прямому ефірі…

Ми всього лише глядачі— це театр тіней

У якому люди втратили сенс яскравих днів

І вітер забобонів забирає далі від суші

Я в охуе… як легко висмоктують душі…

Ми глядачі — це театр тіней

У якому люди втратили сенс яскравих днів

І вітер забобонів забирає далі від суші

Я в охуе… як легко висмоктують душі…

Тут Санчес — альбом «ПРОДАНО»

Немає продовження там, де немає Батьківщини

Поки що я бачу/чую порожні розмови

Як і Андріївський прапор — у країні триколорів

За що боровся твій дід, кров проливав

Що б ти став ідіотом, чувак, курив бухав?

Або бездушною лялькою — поповнивши армію

спадщини однієї лише мішури та порносайтами

НІ!

Зупинися... досить досить

Поряд з тобою двері відкривши які ти думатимеш сольно

Не приймай атаку — я знаю важко

Залишитися на плаву, коли ось-ось потоне судно

Мій брат роздягнений, мій брат разутий,

Але бачачи пряник за версту, під носом не помітивши батіг

«Адже я ж крут... і... пішло все нахуй...»

Так мислить наш Іван, одягнувши останню сорочку

По дорозі на плаху — нависла тінь

Ти думав ти вільний = ПІЗДЕЦ = ось він твій «Юр'єв день»

Тобі зараз думати ліньки, а завтра буде пізно

Воно вже настало, застигши в твоєму мозку

Ми всього лише глядачі— це театр тіней

У якому люди втратили сенс яскравих днів

І вітер забобонів забирає далі від суші

Я в охуе… як легко висмоктують душі…

Ми глядачі — це театр тіней

У якому люди втратили сенс яскравих днів

І вітер забобонів забирає далі від суші

Я в охуе… як легко висмоктують душі…

Жодного театру…

Персонажі не вигадані, збіги не випадкові ...

Сенс твоїх днів давно втрачено, і ти є продукт класу третього і сорту

нижчого…

Ти втішаєш себе порожніми надіями, далекими планами, щиро вірячи в велич

своєї країни, яка з кожним днем ​​дедалі більше втоптується в бруд заокеанським

чоботом під прямим покривом Кремля.

Так знай: ти вже зараз маєш на п'ять колін вперед…

Твої діти, твої онуки і так далі…

Нехай ти зараз молодий, не думаєш про це і навіть марення такого ніколи не чув,

але знай: ти є лише маріонетка, наступна за строго заданим курсом і

спрямованому руслу…

Процес цей порушити вкрай важко, але можливо…

Вчися думати самостійно, читай розумні книги.

Вибирайся з цього болота…