Блокада - Самое Большое Простое Число

Тебе не сказать никогда, как называется этот город

Я на санках везу мертвеца, по земле волочится пальто, ворот

Ты никогда не попросишь то, чего мы забыли вкус

По улице Зодчего Росси разносится полозьев железный хруст

Ты не прокричишь никогда, как называется эта осада

У мертвеца в желудке вода из проруби у летнего сада

Ты даже не сможешь сказать, что разбрасывают тысяча винтов

Мертвец готов, и я к смерти готов

Ты даже не сможешь сказать, как я называл тебя, с тобой играя

Там, куда мы идем с мертвецом, нет ни ада, ни рая

Но на прощание я хочу услышать всего лишь три слова

Ни «Ленинград», ни «хлеб», ни «блокада», ни «листовки»

Я мечтаю всё это никогда не слышать снова

Я знаю, что ты никогда не выговаривала «л», моя милая флю-флю,

Но как бы я хотел вместо воя репродуктора услышать короткое

Тебя

Люблю

Тобі не сказати ніколи, як називається це місто

Я на санках везу мерця, по землі волочиться пальто, воріт

Ти ніколи не попросиш те, чого ми забули смак

По вулиці Зодчого Россі розноситься поліз залізний хрускіт

Ти не прокричиш ніколи, як називається ця облога

У мерця в шлунку вода з ополонки у літнього саду

Ти навіть не зможеш сказати, що розкидають тисяча гвинтів

Мерець готовий, і я до смерті готовий

Ти навіть не зможеш сказати, як я називав тебе, з тобою граючи

Там, куди ми йдемо з мерцем, немає ніда, ні раю

Але на прощання я хочу почути лише три слова

Ні «Ленінград», ні «хліб», ні «блокада», ні «листівки»

Я мрію все це ніколи не чути знову

Я знаю, що ти ніколи не вимовляла «л», моя мила флю-флю,

Але як би я хотів замість воя репродуктора почути коротке

Тебе

Кохаю