Властелин калек - SALUKI, Boulevard Depo

Эй, эй, е, а, эй, а

Э-э, э-э, э

Меня мутит на заднем сидении такси

Моя пассия выйдет и снова зайдёт

Мы летим по могилам родных городов

Если я здесь один, то зачем столько слов?

(зачем?)

Я обниму её молодость

Её волосы пахнут Парижем (мы слышим)

Гнилая поросль

Я здесь просто воришка, эй

Встреть меня пьяным меж времени

Я украду нам все звёзды

Я покажу тебе грёзы

Я покажу тебе лето (лето)

Две недели, но всё та же тишка

Чувство, будто я всегда был слишком

Чувство, будто я влетел по полной

В моей книге про уродов

Ведь я — властелин калек, я — властелин калек

Я — властелин калек, я — властелин калек (ага)

Калека, калека (калека)

Калека, калека, калека, калека

Жизнь вопреки планетарного эго

Во мне не осталось уже человека

Во всём идеальном я, будто помеха

Живу вопреки, ведь во мне властелин

Душа искалечена, дуться тут нечего

В вечность шагнул бы, но я не один

Рядом такие же, все изувечены

Как починить человека?

Дай способ

Ты замолчала, и что ты заёрзала?

Краски сгущаются мною осознанно

Я заставляю весь мир смотреть косо

(О, о, о, о)

Розы шипами покрытая кожа

Я властелин, и отчасти, чудовище

Поприще то ещё (то ещё)

Я волоку непосильную ношу (ага)

Ведь я — властелин калек, я — властелин калек

Я — властелин калек, я — властелин калек

Гей, гей, е, а, гей, а

Е-е, е-е, е

Мене каламутить на задньому сидінні таксі

Моя пасія вийде і знову зайде

Ми летимо по могилах рідних міст

Якщо я тут один, то навіщо стільки слів?

(навіщо?)

Я обійму її молодість

Її волосся пахне Парижем (ми чуємо)

Гнила поросль

Я тут просто злодюжка, гей

Зустріти мене п'яним між часом

Я вкраду нам усі зірки

Я покажу тобі мрії

Я покажу тобі літо (літо)

Два тижні, але все та ж тиша

Почуття, ніби я завжди був надто

Почуття, ніби я влетів на повну

У моїй книзі про виродки

Адже я — володар калек, я — володар калек

Я - володар калек, я - володар калек (ага)

Калека, каліка (калека)

Калека, каліка, каліка, каліка

Життя всупереч планетарному его

В мені не залишилося вже людини

У всьому ідеальному я, ніби перешкода

Живу всупереч, адже в мені володар

Душа скалічена, дутися тут нічого

У вічність зробив би крок, але я не один

Поруч такі ж, всі понівечені

Як полагодити людину?

Дай спосіб

Ти замовкла, і що ти замерзла?

Фарби згущуються мною свідомо

Я змушую весь світ дивитися косо

(О, о, о, про)

Троянди шипами покрита шкіра

Я володар, і почасти, чудовисько

Те ще (то ще)

Я волоку непосильну ношу (ага)

Адже я — володар калек, я — володар калек

Я — володар калек, я — володар калек