Darkness - Saian Supa Crew

C’est le darkness, adieu à l’allégresse,

C’est la noire messe, les loques naissent,

C’est le madness, la lumière se baisse (X2)

FENIKSI: Son esprit, son âme, tout est acquis

Et ce, la faute à qui?

La faute à trop d’eau

Dans son vin, peu d’ennemis, trop d’autos mais aussi de motos,

Tout ce qui flashe et saute aux yeux;

C’est tout ce qui l’anime, l’envenime

On l’aime tant: femmes et maîtresses l’admirent au pieu

Respecte tant: même ses parents l’appellent «monsieur»

Accepte tant: ses chèques l’immiscent dans tout milieu

Il rit tant: du malheur d’autrui en disant: «j'fais mieux»

LEEROY: C’est la malchance qui débute, c’est le début

De la fin qui s’exécute, non fallait pas dire

«J'sais pas, j’verais plus tard, on en est pas là «,

Mais c’est comme ça que ça débute.

VICELOW: Monsieur devient fragile tel un joujou,

Ne dit plus bonjour, ne dir plus coucou

Seul dans sa tête, avec ses dettes, il est vex'

D'être l'égal de ceux qui font la quête.

LEEROY: Tête basse, poches pleines de crasse,

Il n’y peut rien mais c’est comme aç

Évidemment non, fallait qu’il prenne

Les devants tout lui rentre dedans

VICELOW: Situation complexe, sa complice s’accouple

Avec son compère, l’adieu s’est fait dans une lettre où

La dernière phrase était: «Ne vois -tu pas le temps que l’on perd?»

LEEROY: De gaffe en gaffe, monsieur perd son taf,

Ca ne pouvait plus durer, non il est vrai

Qu’c’est comme une baffe,

Et oui mais c’est comme ça que ça se passe,

On aplus besoin de lui, donc on le chasse

VICELOW: Plus de boulot, direction ANPE,

Ca touche le ciboulot, être sans wago,

C’est comme si au pied il avait 6 boulets.

Це темрява, прощання з радістю,

Це чорна маса, ганчірки народжуються,

Це божевілля, світло тьмяніє (X2)

ФЕНІКСІ: Його дух, його душа, все набувається

І чия це вина?

Виною цьому занадто багато води

У його вині мало ворогів, забагато машин, але й мотоциклів,

Все, що блимає і впадає в очі;

Це все, що його рухає, отруює

Ми його дуже любимо: жінки та коханки милуються ним у ліжку

Дуже поважає: навіть батьки називають його «сер»

Приймає так багато: його чеки втручаються в будь-яке середовище

Він так сміється: на нещастя інших кажучи: «Я краще»

ЛІРОЙ: Невезіння починається, це початок

З кінця, що працює, нічого не довелося сказати

«Не знаю, подивлюсь, нас ще немає»,

Але ось так і починається.

ВІЦЕЛОВ: Сер стає крихким, як іграшка,

Більше не вітайся, не вітайся

Один у своїй голові, зі своїми боргами, він засмучений

Бути рівним тим, хто шукає.

ЛІРОЙ: Голова опущена, кишені повні бруду,

Нічого не можна зробити, але це так

Звісно, ​​ні, треба було брати

Фронти все йде всередині нього

ВИЦЕЛОВ: Складна ситуація, його спільник здружується

З другом попрощалися в листі, де

Останнє речення було: «Хіба ти не бачиш, скільки часу ми витрачаємо?»

ЛІРОЙ: Від промаху до промаху, сер втрачає роботу,

Це не могло тривати, ні, це правда

Це як ляпас

І так, але це так,

Він нам більше не потрібен, тому ми за ним ганяємося

ВІЦЕЛОВ: Немає більше роботи, напрямок ANPE,

Це торкається чібуло, щоб бути без фургона,

Ніби біля підніжжя у нього було 6 гарматних ядра.