An Open Letter - Saetia

It is almost like we’ve died entwined in that way we are.

And our voices,

our touch,

our lips are searching for answers

to questions not asked.

It is not a belief in dreams.

It is not a refusal to accept.

It is a refusal to let go.

And words written over time only serve to paint these days

a clearer shade of black.

Now a dying wave on a shallow sea.

Now a dying wave on a shallow sea.

See, our lives fade apart to converge

-- only in my darker hours,

only in my saddest hours…

Take these words pulled from me tied to you.

Destroyed,

Destroyed,

Destroyed,

Destroyed.

Yours Always.

xgux

Це майже так, ніби ми померли, переплітаючись, такими й є.

І наші голоси,

наш дотик,

наші губи шукають відповіді

на запитання, які не задаються.

Це не віра в сни.

Це не відмова прийняти.

Це відмова відпустити.

А слова, написані з часом, служать лише для малювання сьогодні

більш чіткий відтінок чорного.

Тепер вимираюча хвиля на мілковому морі.

Тепер вимираюча хвиля на мілковому морі.

Дивіться, наше життя розривається, щоб зблизитися

-- лише в темні години,

тільки в мої найсумніші години…

Прийміть ці слова, вилучені з мене, прив’язаними до вас.

Знищений,

Знищений,

Знищений,

Знищений.

Ваш завжди.

xgux