Clean - Ruston Kelly

One, two

One, two

Born under the thunder

Thrown onto the waves

Told to rise above the clouds

To find my brighter days

I don’t remember when it happened

But I remember how it felt

Something slipped away

And I became somebody else

In the summer stars, I see

Someone I used to be

Just a kid again

With the sky in my hands

Flying free

I gave up on El Dorado

So I started painting stones

Lived under a life so big

I shrunk into my clothes

Talking to my shadow

Mumbling in the night

Covered up the windows

'Cause the light would hurt my eyes

And in notebook twenty-three

There’s a boy I used to be

Stuck in his head

Picking bugs from his bed

And dying to be free

I ejected from the jungle

Hallelujah, peace at last

But once I got out of the woods

I thought I never would look back

And I hate that it still lingers

And I hate that it’s this hard

Longing for the very things

That scare you in the dark

In the creaking door, I hear

Those shadows reappear

They try to pull me in

But now I’m tied to the wind

And I’m blowing out of here

I don’t wanna be a preacher

I don’t wanna be a saint

I just came here with the word

That you can learn from all the pain

Whatever may be Heaven

However you believe

Something circled in and pulled me out

And I got clean

Один два

Один два

Народився під громом

Викинули на хвилі

Сказав піднятися над хмарами

Щоб знайти свої світліші дні

Я не пам’ятаю, коли це сталося

Але я пам’ятаю, як це відчуття

Щось вислизнуло

І я стала кимось іншим

У літніх зірках, бачу

Хтось, яким я був

Знову просто дитина

З небом у руках

Вільний політ

Я відмовився від Ельдорадо

Тож я почав малювати каміння

Прожив таке велике життя

Я стиснувся в одязі

Розмовляю з моєю тінь

Мовчання вночі

Закрили вікна

Тому що світло пошкодить мої очі

І в зошиті двадцять три

Я був хлопчиком

Застряг у голові

Збирає клопів зі свого ліжка

І вмирати від бажання бути вільним

Я викинувся з джунглів

Алілуя, нарешті мир

Але одного разу я вийшов з лісу

Я думав, що ніколи не озирнуся назад

І я ненавиджу, що це досі триває

І я ненавиджу, що це так важко

Туга за самими речами

Це лякає вас у темряві

Я чую, як скрипять двері

Знову з’являються тіні

Вони намагаються втягнути мене

Але тепер я прив’язаний до вітру

І я вилітаю звідси

Я не хочу бути проповідником

Я не хочу бути святим

Я щойно прийшов сюди зі словом

Що ти можеш навчитися з усього болю

Що б не було небесами

Проте віриш

Щось кружляло і витягло мене

І я очистився