Les larmes de Septembre - Rosenstolz

dans les rues de la cit glacire

demaquilles par le vent dhivers

toute seule sans ma boussole

perdu comme tant datres figurants

dans cette ville de film en noir et blanc

jtais paralyse la pluie ma rveill

ne me dis rien il faut se taire

les mots damour glent en hivers

in ny a rien dire

il ny rien comprendre…

quand vient la lumire de Septembre

il faut saimer sans plus attendre

et saimer au moins

jusquau dbut de lt qui vient

dans la ville inonde par le bruit

seule au monde je mtais vanouie

tes larmes mont rveille

je my suis retrouve

ne me dis rien il faut se taire

les mots damour glent en hivers

in ny a rien dire

il ny rien comprendre…

quand vient la lumire de Septembre

il faut saimer sans plus attendre

et saimer au moins

jusquau dbut de lt qui vient

ne me dis rien il faut se taire

les mots damour glent en hivers

in ny a rien dire

il ny rien comprendre…

quand vient la lumire de Septembre

il faut saimer sans plus attendre

et saimer au moins

jusquau dbut de la fin

quand vient la lumire de Septembre

qui donne aux choses un got de cendre

ferme les paupires er sutout ne dies rien

jffacrai lunivers pour toi

il fait si froid ne ten va pas

et buvons encore une fois les larmes de Septembre

на вулицях міста-льодовика

макіяж знятий зимовим вітром

зовсім один без мого компаса

втрачено, як і багато статистів

у цьому чорно-білому кіномісті

Коли я прокинувся, мене паралізував дощ

не кажи мені нічого, мовчи

слова кохання сяють взимку

нема що сказати

нема чого розуміти...

коли настане вересневе світло

ми повинні любити один одного без подальших зволікань

і любити один одного принаймні

до початку майбутнього літа

у місті, наповненому шумом

один на світі я знепритомнів

твої сльози розбудили мене

Я знайшов себе

не кажи мені нічого, мовчи

слова кохання сяють взимку

нема що сказати

нема чого розуміти...

коли настане вересневе світло

ми повинні любити один одного без подальших зволікань

і любити один одного принаймні

до початку майбутнього літа

не кажи мені нічого, мовчи

слова кохання сяють взимку

нема що сказати

нема чого розуміти...

коли настане вересневе світло

ми повинні любити один одного без подальших зволікань

і любити один одного принаймні

до початку кінця

коли настане вересневе світло

через що речі смакують як попіл

закрий повіки і головне нічого не вмирай

Я створю для тебе всесвіт

так холодно, не йди

і знову випий сльози вересня