The White City - Rosaline

Few and far are my beliefs

Three short, three long, three short again

The ghost escaped but we saw his face

It hangs above his head until he throws it to the ground (altering the whole

thing)

The city’s knees are bent down

And he’ll still recall what he still has to say

Few and far are my beliefs, few and far, few and far

We can tear open the archives today

Few and far are my beliefs, few and far are my beliefs, few and far are my

beliefs

The ghost escaped but we saw his face

Party like it’s 1893, a celebration like it’s 1893, a certain feel of urgency

It hangs above his head until he throws it to the ground (altering the whole

thing)

The city’s knees are bent down

Мої віри мало і далеко

Три коротких, три довгих, знову три коротких

Привид втік, але ми бачили його обличчя

Воно висить над його головою, поки він не кине на землю (змінюючи ціле

річ)

Коліна міста зігнуті

І він все ще згадуватиме те, що ще має сказати

Мало й далеко моїх переконань, мало й далеко, мало й далеко

Сьогодні ми можемо відкрити архіви

Мало й далеко моїх переконань, мало й далеко моїх переконань, мало й далеко моїх

переконання

Привид втік, але ми бачили його обличчя

Вечірка, ніби 1893 рік, свято, наче 1893 рік, певне відчуття невідкладності

Воно висить над його головою, поки він не кине на землю (змінюючи ціле

річ)

Коліна міста зігнуті