Икуба - Рома ВПР, В.П.Р. и фестиваль всего на свете

я — ветер, гоняю в небе стаи ворон,

я — ветер, швыряю по земле листву,

я — ветер, хлопаю дверью,

незапертой на ночь калиткой в саду

я — ветер, я в небесах,

я — ветер, я над водой,

я — ветер в твоих волосах,

я собакой уткнулся в твою ладонь

я — ветер, и мне не ведом покой,

я небу чужой и земле я чужой,

я плюю в прохожих мокрым снегом в ночи,

я швыряю песок, я крошу кирпичи

я ветер-птица, минарет у окна,

залетел пеплом, клювом крошит камень,

плачет как ребенок и демоном хохочет,

вечно в небе, сам не знает чего хочет,

ветер в желтых дюнах, перекати-поле,

ветер птицей в небе, ветер рыбой в море

ветер — друг, ветер — брат,

ветер — бог, ветер — враг.

ты ушел и на песке следы больных усталых ног,

стер-развеял ветер, и нет пути назад.

видишь, птицы в небе?

нет, это ветер!

видишь, рыбы в море?

нет, это ветер!

видишь, ящерицы в камне?

нет, это ветер!

видишь, змеи средь травы?

нет, это ветер!

ветер — это жажда, голая пустыня

камни, песок и шаткие камни,

ветер бросит дождь на землю,

вырвет семя сочным стеблем,

вырвет корни, вырвет крыши,

видишь, небо ветром дышит.

вот и тучи принесло, время засухи прошло.

ветер в небесах, ветер над водой,

и собакой вцепился в твою ладонь.

я — вітер, ганяю в небі зграї ворон,

я — вітер, шпурляю по земле листя,

я — вітер, хлопаю дверима,

незачиненою на ніч хвірткою в саду

я — вітер, я в небесах,

я — вітер, я над водою,

я — вітер у твоїм волоссі,

я собакою уткнувся у твою долоню

я — вітер, і мені не відомий спокій,

я небу чужий і землі я чужий,

я плюю у перехожих мокрим снігом у ночі,

я шпуряю пісок, я кришу цеглу

я вітер-птиця, мінарет біля вікна,

залетів попелом, дзьобом кришить камінь,

плаче як дитина і демоном регоче,

вічно в небі, сам не знає чого хоче,

вітер у жовтих дюнах, перекотиполе,

вітер птахом у небі, вітер рибою у морі

вітер — друг, вітер — брат,

вітер - бог, вітер - ворог.

ти пішов і на піску сліди хворих втомлених ніг,

стер-розвіяв вітер, і немає шляху назад.

бачиш, птахи в небі?

ні, це вітер!

бачиш, риби в море?

ні, це вітер!

бачиш, ящірки в?

ні, це вітер!

бачиш, змії серед трави?

ні, це вітер!

вітер — це спрага, гола пустеля

камені, пісок і хиткі камені,

вітер кине дощ на землю,

вирве насіння соковитим стеблом,

вирве коріння, вирве дахи,

бачиш, небо вітром дихає.

ось і хмари принесло, час посухи минув.

вітер у небесах, вітер над водою,

і собакою вчепився в твою долоню.