Vespre - Roger Mas, Els Pets

Cap al vespre s quan, ests com cansat,

I no saps el que fer i et quedes fixat,

I et trobes molt sol, i el soroll s’esvaeix,

I mires el carrer i no hi ha gaire gent.

I canvien els sons i tot sembla ms mort,

I vols cridar ben fort, que ests fins els collons.

Cap el vespre ests trist i no saps on anar,

I et prepares un wisky i no te’l pots acabar.

I t’encens un cigarro, sense ganes de fumar

I l’apagues aviat i et tornes a aixecar,

I de sobte tens por, de sentir-te tan buit,

I te’n vas cap al pub i no hi trobes ning.

I surts fora el carrer, i comences a crrer,

I el vent et va assecant, el que sembla una llgrima,

I t’atures cansat, amb el nas ple de mocs,

I t’empatxes de nit i respires ben fort, fort, fort.

Cap al vespre s quan ests com cansat,

I no saps el que fer i et quedes fixat,

Cap al vespre ests trist i no hi trobes ning,

I mires al carrer i no hi ha gaire gent.

Ближче до вечора, коли ти як втомився,

І ти не знаєш, що робити, і залишаєшся на місці,

І ти дуже самотній, і шум стихає,

І дивишся на вулицю, а людей небагато.

І звуки змінюються, і все здається мертвішим,

І хочеться кричати дуже голосно, ти по шию.

Ти ввечері сумуєш і не знаєш куди подітися,

А ти робиш собі віскі і не можеш його допити.

І ти закурюєш, не хочеться палити

А ти скоріше вимикай і знову вставай,

І раптом ти боїшся відчути себе таким порожнім,

А ви йдете в шинок і нікого там не знаходите.

І виходиш на вулицю, починаєш бігти,

І сушить тебе вітер, що схоже на сльозу,

І зупиняєшся втомлений, з носом повним слизу,

А ти застрягнеш вночі і дихаєш важко, важко, важко.

Ближче до вечора, коли ти втомився,

І ти не знаєш, що робити, і залишаєшся на місці,

Під вечір сумуєш і нікого не знаходиш,

І дивишся на вулицю, а людей небагато.