A Vida de um Casal - Roberta Sá

A vida de um casal é uma escada

Que não se acaba nunca de subir

Degrau após degrau, longa escalada

E o medo permanente de cair

O casamento é vento que não para

Às vezes brisa leve e pouca mágoa

Às vezes tempestade em copo d'água

Que a gente não consegue resistir

Pra conjugar o conjugal

Do verbo amar o essencial

Está na primeira pessoa do plural

Aval incondicional

E a adesão quase total

De uma pessoa a outra pessoa no final

Para seguir a vida a dois

Ou três ou quatro pessoinhas

Que virão depois no verbo procriar

A vida de um casal

Escada que não para de subir

Degrau após degrau

E nunca vai chegar ao céu

Que o céu já não tem mais lugar

Para mais nenhum mortal

O céu real nós vamos construindo aqui no chão

Porção de sofrimento, tijolo, cimento e cal

A laje do bem, no lamaçal do mal

Життя пари – це сходи

Щоб він ніколи не підвищився

Крок за кроком, довгий підйом

І постійний страх впасти

 Шлюб – це вітер, який не зупиняється

Іноді легкий вітерець і легкий жаль

Іноді буря в чайній чашці

Ми не можемо протистояти цьому

Сполучити подружжя

Від дієслова любити основне

Це в першій особі множини

беззастережне схвалення

І майже повне дотримання

Зрештою, від однієї людини до іншої

Щоб разом слідкувати за життям

Або троє чи чотири маленьких людей

Що пізніше з’явиться у дієслові to derecreate

Життя пари

Сходи, яка не перестає підніматися

дзвінок за ступенем

І воно ніколи не досягне небес

У цьому раю більше немає місця

Щоб більше не було смертних

Справжнє небо ми будуємо тут, на землі

Частина страждання, цегли, цементу та вапна

Laje do bem, в lamaçal do mal