Rorschachs (The Unsigned Painting / The Weird Beast) - Rickie Lee Jones

There must be a golden frame

Coming to me

'Cuz where are you?

Where are you?

Where are you?

The very day when you first heard

Your heart beat listens for you still

So I think it’s not so much the painting

As what you give yourself by what you leave

Your signature…

On Sundays the ladies took off their wiry, old hats

And made donuts in the back of the church

I could always smell them cooking

in the middle of mass

Cakes are prizes at carnivals

Holding hands

That’s a gift of our landscapes

For the heart is always

That one summer night

You stretch it from face to face

Like chewing gum

You can rig it up and hear each other thru a tin can

Now it bakes and hardens like an old dream

under the front porch

where the air is talcum

and Mamma’s eyes are blue

and Father took the Weird Beast

and we’re walking next to you

That is the picture that I see

That is the picture that I see.

The Weird Beast

I brought the Weird Beast here

From Van Nuys Boulevard

So I would not be without a man

When the Tartars reign

Flooded the empty streets of Paris…

And on one of these

Passing boats I thought

I saw the Weird Beast

Speaking in the Russian tongue

Will he kill the Czar?

Will he kill the Czar?

Someday you’ll meet a stranger

Locations everywhere you go

All of the science you’ve kept in bottles

Because someday this dream is going to end

I have this feeling

A Weird Beast is going to come our way

Draw the Weird Beast everywhere you go.

Death speaks the foreign language so

Make sure they hear him breathing.

Повинна бути золота рамка

Приходить до мене

'Бо де ти?

Ти де?

Ти де?

Того самого дня, коли ти вперше почув

Твоє серцебиття все ще слухає тебе

Тому я думаю, що це не дуже картина

Як те, що ви даєте собі тим, що залишаєте

Твій підпис…

У неділю дами знімали свої старі жилаві капелюхи

І зробив пончики в задній частині церкви

Я завжди відчув запах їх приготування

в середині меси

Торти – це призи на карнавалах

Тримаючись за руки

Це подарунок наших краєвидів

Бо серце завжди

Тої однієї літньої ночі

Ви розтягуєте його від обличчя до обличчя

Як жуйка

Ви можете налаштувати його і чути один одного через жерстяну банку

Тепер вона печеться й твердіє, як давня мрія

під переднім ганком

де повітря тальк

а мамині очі блакитні

і батько взяв Дивного звіра

і ми йдемо поруч із вами

Це зображення, яке я бачу

Це зображення, яке я бачу.

Дивний звір

Я привів сюди Дивного звіра

Від бульвару Ван Найс

Тож я не була б без чоловіка

Коли панують татари

Затопила порожні вулиці Парижа…

І на одному з ціх

Я подумав, що проходять повз човни

Я бачила Дивного звіра

Розмовляючи російською мовою

Чи вб’є він царя?

Чи вб’є він царя?

Колись ви зустрінете незнайомця

Місця, де б ви не були

Уся наука, яку ви зберігаєте в пляшках

Тому що колись ця мрія закінчиться

У мене таке відчуття

Дивний звір прийде на наш шлях

Намалюйте дивного звіра, куди б ви не були.

Смерть так говорить іноземною мовою

Переконайтеся, що вони чують його дихання.