Beeswing - Richard Thompson

I was nineteen when I came to town

They called it the Summer of Love

They were burning babies, burning flags

The hawks against the doves

I took a job in the steamie down on Cauldrum Street

And I fell in love with a laundry girl

Who was working next to me

Oh she was a rare thing, fine as a bee’s wing

So fine a breath of wind might blow her away

She was a lost child, oh she was running wild

She said «As long as there’s no price on love, I’ll stay

And you wouldn’t want me any other way»

Brown hair zig-zag around her face and a look of half-surprise

Like a fox caught in the headlights

There was animal in her eyes

She said «Young man, oh can’t you see I’m not the factory kind

If you don’t take me out of here I’ll surely lose my mind»

Oh she was a rare thing, fine as a bee’s wing

So fine that I might crush her where she lay

She was a lost child, she was running wild

She said «As long as there’s no price on love, I’ll stay

And you wouldn’t want me any other way»

We busked around the market towns

And picked fruit down in Kent

And we could tinker lamps and pots and knives

Wherever we went

And I said that we might settle down, get a few acres dug

Fire burning in the hearth and babies on the rug

She said «Oh man, you foolish man, it surely sounds like hell

You might be lord of half the world, you’ll not own me as well»

Oh she was a rare thing, fine as a bee’s wing

So fine a breath of wind might blow her away

She was a lost child, oh she was running wild

She said «As long as there’s no price on love, I’ll stay

And you wouldn’t want me any other way»

We was camping down the Gower one time

The work was pretty good

She thought we shouldn’t wait for the frost

And I thought maybe we should

We was drinking more in those days

And tempers reached a pitch

And like a fool I let her run with the rambling itch

Oh the last I heard she’s sleeping rough back on the Derby beat

White Horse in her hip pocket and a wolfhound at her feet

And they say she even married once

A man named Romany Brown

But even a gypsy caravan was too much settling down

And they say her flower is faded now

Hard weather and hard booze

But maybe that’s just the price you pay

For the chains you refuse

Oh she was a rare thing, fine as a bee’s wing

And I miss her more than ever words could say

If I could just taste all of her wildness now

If I could hold her in my arms today

Well I wouldn’t want her any other way

Мені було дев’ятнадцять, коли я приїхав до міста

Вони назвали це Літо кохання

Вони спалювали немовлят, палили прапори

Яструби проти голубів

Я влаштувався на роботу на Каулдрам-стріт

І я закохався у прачку

Хто працював поруч зі мною

О, вона була рідкісною штукою, гарною, як крило бджоли

Так добре, що подих вітру міг би її знести

Вона була загубленою дитиною, о вона шаліла

Вона сказала: «Поки не буде ціни на любов, я залишуся

І ти не хочеш, щоб я як інакше»

Каштанове волосся зигзагоподібно звивається навколо її обличчя і виглядає як напівздивування

Як лисиця, що потрапила у світло фар

В її очах була тварина

Вона сказала: «Молодий чоловіче, ну хіба ви не бачите, що я не фабрична

Якщо ви не заберете мене звідси, я точно вийду з розуму»

О, вона була рідкісною штукою, гарною, як крило бджоли

Так добре, що я міг би розчавити її там, де вона лежала

Вона була загубленою дитиною, вона бігала

Вона сказала: «Поки не буде ціни на любов, я залишуся

І ти не хочеш, щоб я як інакше»

Ми побували по базарних містечках

І збирав фрукти в Кенті

І ми можемо майструвати лампи, каструлі та ножі

Куди б ми не були

І я сказав, що ми можемо оселитися, викопати кілька акрів

Вогонь горить у вогнищі, а немовлята на килимі

Вона сказала: «О, дурень, це, звичайно, звучить як пекло

Ти можеш бути володарем половини світу, ти також не будеш володіти мною »

О, вона була рідкісною штукою, гарною, як крило бджоли

Так добре, що подих вітру міг би її знести

Вона була загубленою дитиною, о вона шаліла

Вона сказала: «Поки не буде ціни на любов, я залишуся

І ти не хочеш, щоб я як інакше»

Одного разу ми розташовувалися табором у Гауері

Робота була досить непогана

Вона думала, що нам не варто чекати морозів

І я подумав, що, можливо, ми  повинні

У ті дні ми пили більше

І настрої досягли високого рівня

І, як дурень, я дозволив їй бігти з безладним свербінням

О, востаннє, що я чув, що вона міцно спить на Дербі

Білий кінь у кишені на стегні та вовкодав біля ніг

А кажуть, вона навіть одного разу вийшла заміж

Чоловік на ім’я Романі Браун

Але навіть циганський караван надто влаштувався

І кажуть, що її квітка зараз зів’яла

Важка погода і міцне випивка

Але, можливо, це лише ціна, яку ви платите

За ланцюги ви відмовляєтеся

О, вона була рідкісною штукою, гарною, як крило бджоли

І я сумую за нею більше, ніж будь-коли

Якби я міг скуштувати всю її дикість зараз

Якби я міг тримати її на руках сьогодні

Ну, я не хотів би, щоб вона по-іншому