Passing Of The Train - Rhonda Vincent

Way back when it all began with muscle, wood and steel

The mind of man tamed the land with a horse that rode on wheels

It broke the heart of the red man

And made a name for Jesse James

A mark was left forever

By the passing of the train

As a little child my thoughts ran wild

As I clung to mama’s dress

As the train drew near the engineer

Waved my fears to rest

He ripped his hat and pulled the cord

And blew a long refrain

'Round midnight I’ll be dreamin'

Of the passing of the train

Clickity-clack, eatin' up the track

Can’t you hear that whistle scream

She’s lettin' you know just how she feels

With a belly full of steam

All aboard who’s going aboard

It’ll never the the same

It’s a downright lonesome feeling

With the passing of the train

Well, that old caboose they cut it loose

And they ain’t gonna bring it back

Well, it sits beside the towns that died

Along a million miles of track

Well we’re already late when we get there

So we’d sooner hop a plane

But anyone who’s heard that whistle

Mourns the passing of the train

All aboard who’s going aboard

It’s never the same

It’s a downright lonesome feeling

With the passing of the train

Далеко назад, коли все починалося з м’язів, дерева та сталі

Розум людини приборкав землю конем, який їхав на колісах

Це розбило серце червоної людини

І зробив ім’я для Джессі Джеймса

Слід залишився назавжди

Проходженням поїзда

У дитинстві мої думки лунали

Як я причепився за мамину сукню

Коли потяг наближався до машиніста

Помахав моїм страхам, щоб відпочити

Він зірвав капелюх і смикнув шнур

І програв довгий рефрен

"Опівночі я буду мріяти"

Про проходження потяга

Клік-клак, з’їдаючи доріжку

Хіба ти не чуєш, що кричить свист

Вона дає вам знати, що вона відчуває

Із черевом, повним пари

Усі на борт, хто йде на борт

Це ніколи не буде однаковим

Це просто відчуття самотності

З пропуском потяга

Ну, той старий камбуз вони звільнили його

І вони не повернуть його

Ну, він сидить поруч із містами, які загинули

Уздовж мільйон миль колії

Ми вже запізнюємося, коли приїжджаємо

Тож ми скоріше сідали б у літак

Але кожен, хто чув цей свист

Сумує про потяг

Усі на борт, хто йде на борт

Це ніколи не те саме

Це просто відчуття самотності

З пропуском потяга