Notes de piano 2/2 - Remy

Ouais, ouais

Ma plume

Mon stylo qui souffre, toute ma vie sur un banc à quoi faire, hein?

Où est la lune?

L’hélico qui tourne, vide tes poches, enlève tes lacets

Routine quand elle te tient, frère, elle te serre, baisse les yeux d’vant nos

sœurs

Les codes, j’les connais, ma citée, j’la connais par cœur

J’la sens, elle est mienne, j’tenterai ma chance jusqu'à c’qu’elle vienne

J’baiserai ma chance jusqu'à c’qu’elle m’aime, ma plume

Lâche-moi pas en cours de route, toi et moi, faut qu’on prenne des rides,

plus tard, on s’dira qu’c'était rude, ma plume

Si tu pars, je suis en doute, ta décision s’ra-t-elle écrite?

Dans tous les

cas, je suis adulte donc j’assume, ma plume

Plus rien n’m'éclaire à part l’tonnerre, plus rien n'éclaire, plus l’sang coule,

plus l’encre coule, plus pas d’thune

Les relations qui patinent, chacun ses peurs, ses peines, ses lacunes

Avec toi, y en avait aucune quand j'écrivais dans notre livre, ma plume

Pourquoi j’fais que d’parler des drames?

Pourquoi la ue-r remplit mes pages?

Pourquoi chaque fois, c’est dommage?

Ouais, ça tue

La vie d’ma mère, ça tue vraiment, c’est pas un jeu, c’est pas la rue,

c’est rien du tout et les parents, t’as pensé, hein?

Ressasser l’soir dans ton lit, tu roules le j’sais-pas-combientième

T’as encore les images en tête, t’esquives les personnes que t’aimes

J’préfère faire rer-pleu un frère qui écoute mes sons, qui s’rend compte qu’la

vie, c’est pas enfermé entre vingt blocs de béton

Mais nos sentiments sont gris, on agit comme des vieux cons

Un jour, c’est ton ami, un jour, tu l’vois dans l’autre camp, vieux con

Bientôt mes vingt-trois ans, n’allez pas m’acheter d’bougies

Personne t’aide quand t’es dans la merde, tout le monde te descend quand tu vis

Les mauvais choix font couler les larmes

Les mauvais choix font couler les larmes, font prendre les armes

«Ah, c’est dommage», on dira tous une fois qu’c’est fini, qu’y a plus

d’secousses

On tourne la page, pourquoi l’encre coule à n’en plus finir?

J’sais pas

Silencieux, c’est ma plume qui me définit, n’est-c'pas?

Eh, pas d’conseil à donner, tellement d’choses à m’faire pardonner

De là-haut, personne m’entend crier, mon re-frè, comment t’faire oublier?

J’ai donné sans attendre et sans prendre ma part, j’ai pas beaucoup parlé,

j’ai vaincu mes peurs

Et tout en laissant mon train d’vie à la gare, j’me rends compte que la vie est

meilleure ailleurs

C’est Rémy

так Так

Моє перо

Моя страждальна ручка, все життя на лавці, що робити, га?

Де місяць?

Крутиться чоппер, спорожни кишені, зніми шнурки

Рутина, коли вона тримає тебе, брате, вона тримає тебе, подивись з наших облич

сестри

Коди, я їх знаю, моє місто, знаю його напам’ять

Я її відчуваю, вона моя, я спробую щастя, поки вона прийде

Я буду трахнути свою удачу, поки вона не полюбить мене, моє перо

Не відпускай мене по дорозі, ти і я, ми повинні розібратися з зморшками,

пізніше ми скажемо, що це було грубо, моя ручка

Якщо ви підете, я сумніваюся, чи запишуть ваше рішення?

У всіх

випадок, я дорослий, тому я припускаю, моє перо

Мене нічого не світить, крім грому, більше нічого не світить, чим більше тече крові,

чим більше тече чорнило, тим більше грошей

Відносини, які катаються, у кожного свої страхи, свої печалі, свої недоліки

З тобою її не було, коли я писав у нашій книзі, моєму перу

Чому я говорю лише про драми?

Чому ue-r заповнює мої сторінки?

Чому щоразу соромно?

Так, це вбиває

Життя моєї матері, воно справді вбиває, це не гра, це не вулиця,

це взагалі нічого, а батьки, ти думав, га?

Сиди ввечері в своєму ліжку, ти катаєшся не знаю скільки

Ви все ще маєте образи в голові, ви ухиляєтеся від людей, яких любите

Я віддаю перевагу робити rer-plea брату, який прислухається до моїх звуків, який усвідомлює, що

життя не замкнене між двадцятьма бетонними блоками

Але наші почуття сірі, ми поводимося як старі дурні

Одного разу він твій друг, одного дня ти побачиш його з іншого боку, старий пердун

Скоро мені буде двадцять три, не йди, купи мені свічки

Ніхто не допомагає тобі, коли ти в біді, всі стріляють, коли ти живий

Поганий вибір викликає сльози

Погані вибори викликають сльози, беруться за зброю

«Ах, соромно», — скажемо ми всі, коли все закінчиться, є ще

поштовхи

Перегортаємо сторінку, чому чорнило тече нескінченно?

я не знаю

Тихо, це моє перо визначає мене, чи не так?

Гей, нема порад, стільки всього, що змусить мене пробачити

Звідти ніхто не чує, як я кричу, брате, як ти можеш забути?

Я дав без очікування і не беручи своєї частки, я мало говорив,

Я переміг свої страхи

І залишаючи свій спосіб життя на вокзалі, я розумію, що життя є

краще в іншому місці

Це Ремі