Albatrossi - Reino Nordin

Nään vanhan tornatorin yhä vielä mielessäin

Kun sillä silloin matkaan lähdit lapsuusystäväin

Niin jäi koulu kesken sulla piti mun myös mukaan tulla

Mut vanhempien käskystä mä kotirantaan jäin

Sun lähtöäsi seurasin mä päässä laiturin

Me viisitoista vuotiaita oltiin kumpikin

Sinä pidit oman pääsi, säädit itse elämääsi

Koit nuorena sen kaiken mistä turhaan uneksin

Albatrossi joka lepäämättä liitää

Se sinun sielusi on juuri kukaties

Taivaan sinessä saat vapaana sä kiitää

Lapsuustoverini vanha merimies

Lapsuustoverini vanha merimies

Sä tornatorin matkassa näit rion kuumat yöt

Ja tutkin tarkkaan kauniit Honolulun kaislavyöt

Minä jatkoin lyseossa sitten kunnanvirastossa

Ei kutsumuksen mukaan, satu jokaiselle työt

Ja töiden jälkeen yhä useammin iltaisin

Mä kapakassa istuin, lasin pohjaan tuijotin

Miksen lähtenyt sun mukaan, mua ymmärrä ei kukaan

Mä elämältä olin odottanut muutakin

Albatrossi joka lepäämättä liitää

Se sinun sielusi on juuri kukaties

Taivaan sinessä saat vapaana sä kiitää

Lapsuustoverini vanha merimies

Lapsuustoverini vanha merimies

Sain kuulla että tornator jo romutettu on

Mä itse tunsin kokeneeni saman kohtalon

Eipä ollut virkaa enää

Tumma puna peitti nenää

Ja rannalla mä yksin istuin nousuun auringon

Kun lähelleni näin mä naurulokin kaartavan

Niin tiesin että jotakin nyt vihdoin oivallan

Siinä sielu on sen miehen

Jonka työt jää puolitiehen

Ja joka kaiken rakentaa vain varaan unelman

Mut albatrossi joka lepäämättä liitää

Se sinun sielusi on juuri kukaties

Kerrain lailla sen saan vapaana myös kiitää

Jos teen työni kuten vanha merimies

Jos teen työni kuten vanha merimies

Я досі бачу старого Торнатора в думках

Коли ти вирушаєш зі своїми друзями дитинства

Тому я пропустив школу, і мені довелося піти разом

Але за наказом батьків я залишився на рідному пляжі

Коли ти відходив від сонця, я спостерігав за мною з пристані

Нам обом було по п’ятнадцять років

Ти тримався за голову, ти контролював своє життя

У молодості я пережив усе, про що мріяв, марно

Альбатрос, який неспокійно з’єднується

Це твоя душа

У блакиті небесної ти вільний хвалити

Старий моряк мого дитинства

Старий моряк мого дитинства

По дорозі до Торнатора ви бачили спекотні ночі в Ріо

І я уважно дивлюся на красиві очеретяні пояси в Гонолулу

Я пішов до середньої школи, а потім до міського управління

Не по дзвінку, казка на роботу кожного

А після роботи все частіше вечорами

Я сидів у таверні, дивлячись на дно склянки

Чому, на думку сонця, мене ніхто не розуміє

Я очікував від свого життя більшого

Альбатрос, який неспокійно з’єднується

Це твоя душа

У блакиті небесної ти вільний хвалити

Старий моряк мого дитинства

Старий моряк мого дитинства

Я чув, що торнатор вже здали на металобрухт

Я сам відчував, що пережив таку ж долю

Більше постів не було

Темно-червона закривала його ніс

А на пляжі я один сидів під сонцем, що сходить

Коли я побачив біля себе криву сміху

Тож я знав, що зараз нарешті щось усвідомлюю

Це душа тієї людини

Чия робота залишилася на півдорозі

І хто будує все лише на мрії

Але альбатрос, який неспокійно з’єднує

Це твоя душа

Як і Kerrain, я можу вільно хвалити це

Якщо я виконую свою роботу, як старий моряк

Якщо я виконую свою роботу, як старий моряк