Meksikon pikajuna I - Reino Helismaa

Pikajuna Meksikon

Halki kiitää, yö jo on

Valokeilat lakaisevat rataa kiiltävää

Haukku kuuluu kojootin

Häipyy meluun veturin

Sierra Madren takaa kuu kuin juusto möllöttää

Ensiluokan vaunussa

Uninen on tunnelma

Matkustajat — miehet, naiset — kaikki torkkuvat

Silloin vauhti hiljenee

Ja melkein pysähtyy

Missä lienee pysähdyksen syy?

Jarrut pyöriin kirskahtaa

Vaunun ovi aukeaa

Sisään syöksyy kaksi miestä mustanpuhuvaa:

Pikku-Pete, Iso-Pat

Gangstereita molemmat

Kumpainenkin suurta reikärautaa heiluttaa

«Kädet ylös, gentlemen!»

Huutaa käskyn terävän

Iso-Pat ja pari kertaa kattoon laukaisee

«Viisainta, kun jokainen nyt lompsan aukaisee

Kuula sille, joka kenkkuilee.»

Vastustaa ei kukaan voi, Pikku-Pete vartioi

Iso-Pat kun evakuoi sormin tottunein

Sormukset ja kukkarot, medaljongit, lompakot

Matkalaukut rosvo myöskin tutkii yksintein

Mitään uhreille ei jää, saalis toiveet ylittää

Pikku-Pete hohottelee kohti kurkkuaan:

«Miehet lyödään tainnoksiin, mutt' naiset viedään pois

Lempimättä en nyt olla vois.»

Jymisevä nauru soi, Iso-Pat nyt aprikoi

Kumppaninsa sanoja ja kohta murahtaa:

«Okay, niinpä tehdäänkin, saamme kelpo haaremin

Viedään likat piiloluolaan Sierra Madren taa.»

Silloin vaunun loukosta, herrasmiesten joukosta

Hidalgo nyt esiin astuu, sanoo: «Señores

Meille tehkää mitä vain mutt' naiset säästäkää

Muuten teistä kehno muisto jää.»

Seuraa hetken hiljaisuus, ehdotus on outo, uus

Haa, nyt naisten parvessakin syntyy kohinaa

Vanhapiika muuan, kas, viisikymmenvuotias

Vaatii puheenvuoroa ja heti sen myös saa

Silmät vihaa leimuten, tasajalkaa hyppien

Hidalgolle kiukkuaan hän ryhtyy purkamaan:

«Mitäs herra suutaan soittelee ja hääräilee

Me tehdään niin kuin rosvot määräilee.»

Vanhapiika hypähtää Patin kaulaan, siihen jää

Vaikka iso rosvo koittaa häätää häntä pois

Nainen lemmenkipeä, muiskuissaan on ripeä

Eikä Patin vastustelu estää niitä vois

Hohottelee Peten suu, kaveri kun hermostuu

Vanhanpiian kuiskiessa: «Darling, I love you.»

Matkustajat tuijottavat silmät selällään

Kuinka kaikki oikein päättyykään

Kauhuissaan on Iso-Pat, ikäneidon suudelmat

Tulisia ovat, niistä hehkuu lemmenlies

Kiljuu rosvo: «Kuulkaas Miss, minä olen naimisiss'

Ja on neljä lastakin, en ole vapaa mies

Kaverini kihlatkaa, siitä kelpo miehen saa.»

Puhe tämä Pikku-Peten posket kalventaa

Junavaunun ovesta hän säntää pakoon, jees

Muttei pääse metriäkään ees

Ikäneito hyljännyt, äskeisen on yljännyt

Pikkuruista Peteä hän halaa, suutelee

Vapauden takaisin, Iso-Pat sai tietenkin

Vuorostansa apua jo Pete huutelee

Vannoo, että myöskin hän, naimiskaupan pätevän

Solmi ja on lapsiakin vissiin seitsemän

Ehkäpä on kahdeksankin, laskutaidollaan

Kun ei Pete pysty loistamaan

Itkuun vääntyy neidon suu, nyt hän vasta kimmastuu

Peten leukaan täräyttää suoran oikean

Untenmailla otsa hiess' siinä uinuu pikkumies

Iso-Pat nyt huomaa vaaran häntä uhkaavan

Ehdi ei hän aseeseen tarttua, kun uudelleen

Vanhanpiian nyrkki puhuu — vaikka tuhanteen

Tuomari nyt laskea lukujaan kai sais

Ennen kuin Pat siitä virkoais

Pikajuna Meksikon matkaa jatkamassa on

Rosvot lojuu köytettyinä alla penkkien

Tehty on taas jako uusi

Takaisin kun omaisuus saatiin alkuasukkaitten sekä jenkkien

Vaara ohi, rauha maas, iloinen on vaunu taas

Yksi vaan on synkkänä no kuka arvatkaas

Onni taas on mennyt ohi suun… huhheijaa… onni taas on mennyt ohi suun…

Експрес до Мексики

Слава, вже ніч

Прожектори підмітають шлях блискучим

Кора відноситься до койотів

Локомотив зникає в шумі

Місяць гарантує Сьєрра-Мадрен, коли гуркоче сир

У вагоні першого класу

Сонний настрій

Пасажири - чоловіки, жінки - всі дрімають

Потім темп сповільниться

І майже зупиняється

Де причина зупинки?

Скрипять гальма на колесах

Двері вагона відкриваються

Двоє чорноголових вбігають:

Пікку-Піт, Ізо-Пат

Обидва гангстери

Кожна з великих перфорованих залізок хвилюється

— Руки вгору, панове!

Різко кричить команду

Big-Pat і пару разів стеля спрацьовує

«Наймудріший, коли тепер усі відкривають стіну

Слухайте того, хто ходить».

Ніхто не може встояти, Маленький Піт охороняє

Ізо-Пат при евакуації з пальцями звик

Кільця та гаманці, медальйони, гаманці

Валізи грабіжник також оглядає наодинці

Жертвам нічого не залишається, надії на улов перевершують

Маленький Піт задихається до горла:

«Чоловіків б'ють до смерті, а жінок забирають

Я не можу без цього зараз».

Пролунав гуркіт сміх, Ісо-Пат тепер абрикос

Слова його партнера і точка гарчить:

«Гаразд, давайте зробимо це, ми отримаємо дійсний гарем

Давайте віднесемо бруд у приховану печеру за Сьєрра-Мадре».

Тоді з пастки колісниці, з-поміж панів

Тепер Ідальго робить крок вперед і каже: «Сеньйори

Робіть з нами все, тільки рятуйте нас, жінок

Інакше у вас буде погана пам’ять».

Поминайте хвилину мовчання, пропозиція дивна, нова

Хаа, тепер і в жіночому рої шумить

Старенькій діві, до речі, п’ятдесят років

Він вимагає слова, і ви його відразу отримуєте

Очі миготять від злості, стрибають плоскостопість

На гнів Ідальго він починає розгадувати:

«Що пан кличе і вередує ротом

Ми зробимо так, як наказують грабіжники».

Стара служниця стрибає Пату на шию, вона залишається

Навіть великий грабіжник намагається його виселити

У жінки болить горло, вона жвава

І опір Пата не заважає їм це зробити

У Піта задихається рот, хлопець нервує

Пошепки старого: «Любий, я люблю тебе».

Пасажири дивляться очима на спину

Як би все не закінчилося

Жах Ізо-Пат, поцілунки старої дівчини

Вони вогняні, вони світяться леменами

Розбійник кричить: «Слухай, міс, я одружений».

А дітей четверо, я не вільна людина

Мій друг заручиться з хорошою людиною».

Розмови про щоки цього Маленького Піта ледять

Він тікає від дверей вагона, так

Але ви не можете піти на метр вперед

Вікова дівчина покинула, з'явилася недавня

Вона обіймає малечу, цілує

Свободу повернула Ісо-Пат, звісно

Піт уже кличе на допомогу

Я клянусь, що вона теж вийде заміж кваліфіковано

Він також має семеро дітей

Можливо, їх вісім з їхніми навичками розрахунку

Коли ні, Піт не може сяяти

У дівчини кричить від плачу, тепер вона просто тремтить

Підборіддя Піта тремтить прямо

У країні мрій маленька людина спить

Ізо-Пет тепер розуміє, що йому загрожує небезпека

Він не встигне взятися за зброю, коли повернеться

Говорить кулак старої діви — навіть тисяча

Тепер суддя підрахує його цифри

Перш ніж Пат про це

Експрес продовжує подорож до Мексики

Бандити висять під лавами

Знову ж таки, підрозділ новий

Тоді, коли майно набули тубільці, а також янкі

Небезпека минула, мир на землі, знову щаслива карета

Один, але похмурий колодязь, хто вгадає

Щастя, навпаки, закінчилося.