Levemente - Reik

Intento resolver el misterio de tu adiós…

No tienes cuartada

No tienes palabra

No tienes corazón…

Un velo de tristeza empaña mi visión

He sobrepasado el umbral del dolor

Tu ausencia es el invierno más largo que he vivido;

El lamento y los recuerdos no se han ido…

Levemente, cada vez que el viento sopla, te respiro;

Bajo el manto de la noche, diariamente, te alucino

Extraño tu fragancia

Marchita desde entonces…

El tiempo la secó…

¡No, no!

Mi corazón no es una flor

Irradia dolor…

Tu silencio fue la más triste conversación que haya tenido

No sé cuánto tiempo desde entonces ha transucurrido

¡Uh, oh!

¡No, no, no, no!!!

Levemente, cada vez que el viento sopla, te respiro;

Bajo el manto de la noche, diariamente, te alucino

Levemente, cada vez que el viento sopla, te respiro;

Bajo el manto de la noche, diariamente, te alucino

Levemente, cada vez que el viento sopla, te respiro;

Bajo el manto de la noche, diariamente, te alucino

Levemente, cada vez que el viento sopla, te respiro…

Я намагаюся розгадати таємницю твого прощання...

тобі немає виправдання

у вас немає слова

Ти не маєш серця…

Завіса смутку затьмарює мій зір

Я переступив поріг болю

Твоя відсутність — найдовша зима, яку я жив;

Жаль і спогади не зникли...

Легко, щоразу, коли дме вітер, я вдихаю тебе;

Під покровом ночі, щодня, я галюциную тебе

Я сумую за твоїм ароматом

Засохли відтоді...

Час висушив її...

ботанік!

моє серце не квітка

Біль випромінює...

Твоє мовчання було найсумнішою розмовою, яку я коли-небудь мав

Я не знаю, скільки часу минуло з того часу

ой ой!

Ні ні ні ні!!!

Легко, щоразу, коли дме вітер, я вдихаю тебе;

Під покровом ночі, щодня, я галюциную тебе

Легко, щоразу, коли дме вітер, я вдихаю тебе;

Під покровом ночі, щодня, я галюциную тебе

Легко, щоразу, коли дме вітер, я вдихаю тебе;

Під покровом ночі, щодня, я галюциную тебе

Легко, щоразу, коли дме вітер, я вдихаю тебе...