Stellar Cross - Regarde Les Hommes Tomber

The four branches of the stellar cross

Hold the hanging iron cages

Holy lamentations

Spread on earth by the putrid wind

By the rotten wings of the extinguished stars

Quis ut Deus

The dragon had fallen

Under the skeletal tree, autumn

The pride of the snake

The modesty of the soldier

The salvation on the battlefield

The almighty saviour Mi Cha El

From darkness to the light

From the light to the cell

The long white coat of winter

Floats above the west

Dropping the hopeless seeds of birth

On the burnt soil of desolation

The eloquent voice he was once

The final threnody whistled Gabriel

Watching above him, Hell

From darkness to the light

From the light to the cell

Through the river from the western bed

Spring has bloomed in its jail

Caught like a beast

Rebirth for no one in the east

Unable to breathe the air

The forgotten breeze removed from Raphael

Locked forever by Azazel

From darkness to the light

From the light to the cell

These eyes watching from the south

The fire illuminates the future

An incandescent gladius sword

And in pain, he spreads the word

The fallen king shall return

The prophecy from the punishing angel

Then the light leaves the bird, Uriel

From darkness to the light

From the light to the cell

The spread wings of the declining seasons

Cast a shadow over the world

The wise ones, forsaken fools

Vestiges of an old era

The heavenly birds, cherished by light

Captive forever, crying out for order

For order

Чотири гілки зоряного хреста

Тримайте підвісні залізні клітки

Святий плач

Розноситься по землі гнильним вітром

За гнилими крилами згаслих зірок

Quis u Deus

Дракон впав

Під скелетним деревом, осінь

Гордість змії

Скромність солдата

Порятунок на полі бою

Всемогутній рятівник Мі Ча Ел

Від темряви до світла

Від світла до клітини

Довге біле пальто зими

Пливе над заходом

Кидаючи безнадійне насіння народження

На згорілому ґрунті запустіння

Красномовним голосом, яким він був колись

Останній треноді свистнув Габріель

Дивлячись над ним, Пекло

Від темряви до світла

Від світла до клітини

Через річку із західного русла

У її в’язниці розцвіла весна

Спійманий, як звір

Відродження ні для кого на сході

Неможливо вдихнути повітря

Забутий вітерець усунув від Рафаеля

Назавжди заблоковано Азазелем

Від темряви до світла

Від світла до клітини

Ці очі дивляться з півдня

Вогонь освітлює майбутнє

Меч-гладіус із розжареним розжарюванням

І від болю він поширює це слово

Загиблий король повернеться

Пророцтво від ангела-караючого

Тоді світло покидає птаха, Уріель

Від темряви до світла

Від світла до клітини

Розправлені крила сухих сезонів

Киньте тінь на світ

Мудрі, покинуті дурні

Залишки старої епохи

Небесні птахи, які береже світло

Полонений назавжди, волаючи про порядок

Для замовлення