Мир сделался добрым - REFLEX

Загорался рассвет.

Луна, заливавшая ночь молочным светом, исчезла.

На горизонте появилась узкая полоска,

Которая долго тлела и не решалась стать шире.

Наступал новый день.

Мир изменялся, всходило солнце.

Происходило что-то прекрасное.

Туман зарделся и стал розовым, как вуаль.

И мир вмиг преобразился,

Он тоже сделался добрым…

Проигрыш.

И мир сделался добрым…

Проигрыш.

Солнце выкатилось на небосвод.

Лучи его заискрились в паутине

И мокрой листве деревьев.

Сквозь рдеющий туман стало видно дорогу,

Извиваясь по вересковой пустошьи,

Она вела прямо в большой мир, в новую жизнь,

Которая будет не похожа ни на какую другую.

Ни на какую другую…

Проигрыш.

В новую жизнь… В новую жизнь…

В новую жизнь… В новую жизнь…

В новую жизнь… В новую жизнь…

Проигрыш.

И мир сделался добрым…

Мир сделался добрым…

Добрым… Добрым…

Зайнявся світанок.

Місяць, що заливав ніч молочним світлом, зник.

На горизонті з'явилася вузька смужка,

Яка довго тліла і не вирішувалася стати ширшою.

Настав новий день.

Світ змінювався, сходило сонце.

Відбувалося щось чудове.

Туман зацвітів і став рожевим, як вуаль.

І світ вмить перетворився,

Він також став добрим…

Програш.

І світ став добрим…

Програш.

Сонце викотилося на небозвід.

Промені його заіскрилися в павутинні

І мокрому листі дерев.

Крізь туман, що рдіє, стало видно дорогу,

Звиваючись по вересової пустки,

Вона вела прямо у великий світ, в нове життя,

Яка буде не схожа ні на яку іншу.

Ні на яку іншу…

Програш.

В нове життя... В нове життя…

В нове життя... В нове життя…

В нове життя... В нове життя…

Програш.

І світ став добрим…

Світ став добрим…

Добрим... Добрим...