Город плачет - REFLEX

Город плачет под дождем, я смотрю на небо,… но нет в нем тебя,

Отражением в окне уплывут небрежно… яркие цвета.

Позову тебя в мой сон, только гром нарушит ночного неба тишину,

Улыбнусь и прошепчу, осторожно: «Я тебя люблю».

Припев:

Нет, слишком трудно разлюбить

И очень трудно разобраться,

Так зачем же нужно уходить,

Когда так хочется остаться.

Нет, слишком трудно разлюбить

И последний раз смотреть в глаза,

Но на мгновенье унесет воспоминанье

После встреч последняя слеза.

Проигрыш.

Сотни листьев оборвет, ветерок проказник… осеннею порой

И печальную слезу, о тебе тоскуя… я смахну рукой.

Снова видела во сне — ты меня любила,… я снова не в себе

И, как будто мир другой, ты меня забыла,… но мысли о тебе.

Припев:

Нет, слишком трудно разлюбить

И очень трудно разобраться,

Так зачем же нужно уходить,

Когда так хочется остаться.

Нет, слишком трудно разлюбить

И последний раз смотреть в глаза,

Но на мгновенье унесет воспоминанье

После встреч последняя слеза.

Місто плаче під дощем, я дивлюся на небо,... але немає в ньому тебе,

Відображенням у вікні спливуть недбало... яскраві кольори.

Покличу тебе в мій сон, тільки грім порушить нічного неба тишу,

Усміхнусь і прошепчу, обережно: «Я тебе люблю».

Приспів:

Ні, надто важко розлюбити

І дуже важко розібратися,

Так навіщо ж треба йти,

Коли так хочеться лишитися.

Ні, надто важко розлюбити

І останній раз дивитися в очі,

Але на миттю забере спогад

Після зустрічей остання сльоза.

Програш.

Сотні листя обірве, вітерець пустун... восени.

І печальну сльозу, про тебе сумуючи… я змахну рукою.

Знову бачила у сні — ти мене любила,... я знов не в себе

І, ніби світ інший, ти мене забула, але думки про тебе.

Приспів:

Ні, надто важко розлюбити

І дуже важко розібратися,

Так навіщо ж треба йти,

Коли так хочеться лишитися.

Ні, надто важко розлюбити

І останній раз дивитися в очі,

Але на миттю забере спогад

Після зустрічей остання сльоза.