Поколение - REDO

Вся моя жизнь умещается в картах

И маршрутах от завтра до завтра

В трещинах по экрану мой lap-top

Carsharing авто, выкрики «Как сам?»

Просто жизнь тут все путает — рандом

И все катится нахуй обратно

Там, откуда я — похуй на автокоррекцию

Похуй на список метафор

Если похуй — так пей, родной

Рот закрой или лезь в огонь

Хочешь так?

А ты точно свой?

Две страны — ни одной родной

Мимо, ты растерял снова стимул

Ведь тебя опять несёт пьяным влево

Мы так решаем проблемы

Мы забиваем клин-клином

И с разбегом и прямо вниз

Катимся по лавине вновь

Наливай мне через края

Я не говорил слова «Стой»

Приюти меня горизонт

Чтоб остаться точкой в глазах

От прожекторов и вопросов

Нам ещё есть бежать куда

Мы есть поколение ошибок

Мы есть поколение совесть

Мы для всех поколение тех, кто

Рушит не успевая построить

Поколение бессистемных

Поколение безысходность

Нас пугает бегущее время

И так тянет горящая пропасть

Ведь мы и есть поколение ошибок

Мы и есть поколение проёба

Мы и есть поколение ошибок

Мы и есть поколение проёба

Мы и есть поколение ошибок

Мы и есть поколение проёба

Мы и есть поколение ошибок

Мы и есть поколение проёба

Мы есть то, что они зовут поколением проёба

Оставаясь в пролёте, да все наше детство

Проходит в подъездных пролётах

Как нам жить диктуется всеми

Помощи ждать?

Но никого тут

Балансируй на автопилоте

На автопилоте через весь город (Сам смотри!)

Тут как выпадет, ты же эти карты и сам-то наверно знаешь

Ведь без крыши под дождь скитаясь

Веришь в то, что соберешь фулл-хаус

Сквозь переходы и метро на память

Помни что ты за собой оставил

И никак не запить осадок

Руку тянет Фарт — я кричу: «Я занят, уйди!»

Давят стены кухни,

Но я не знаю, куда мне пойти

За спиною смерть, будто Стэнли Кубрик

Ревизза включает мой «Диафильм»

Девять звонков, да я не один,

Но надолго ли?

По пути пути

Я вращаюсь среди рутин

Где я буду всегда чужим

Мы есть поколение ошибок

Мы есть поколение совесть

Мы для всех поколение тех, кто

Рушит не успевая построить

Поколение бессистемных

Поколение безысходность

Нас пугает бегущее время

И так тянет горящая пропасть

Ведь мы и есть поколение ошибок

Мы и есть поколение проёба

Мы и есть поколение ошибок

Мы и есть поколение проёба

Мы и есть поколение ошибок

Мы и есть поколение проёба

Мы и есть поколение ошибок

Мы и есть поколение проёба

Все моє життя вміщується в картах

І маршрутах від завтра до завтра

У тріщинах по екрану мій lap-top

Carsharing авто, вигуки «Як сам?»

Просто життя тут все плутає— рандом

І все котиться нахуй назад

Там, звідки я — похуй на автокорекцію

Похуй на список метафор

Якщо похуй — так пий, рідний

Рот закрий або лізь у вогонь

Хочеш так?

А ти точно свій?

Дві країни— жодної рідної

Мимо, ти розгубив знову стимул

Адже тебе знову несе п'яним ліворуч

Ми так вирішуємо проблеми

Ми забиваємо клин-клином

І з розбігом і прямо вниз

Катимося по лавині знову

Наливай мені через краї

Я не говорив слова «Стій»

Притулок мене обрій

Щоб залишитися точкою в очах

Від прожекторів та питань

Нам ще є тікати куди

Ми є покоління помилок

Ми є покоління совість

Ми для всіх покоління тих, хто

Рушить не встигаючи побудувати

Покоління безсистемних

Покоління безвихідь

Нас лякає час, що біжить

І так тягне палаюча прірва

Адже ми і є покоління помилок

Ми і є покоління проебу

Ми і є покоління помилок

Ми і є покоління проебу

Ми і є покоління помилок

Ми і є покоління проебу

Ми і є покоління помилок

Ми і є покоління проебу

Ми є те, що вони звуть поколінням проебу

Залишаючись у прольоті, так все наше дитинство

Проходить у під'їзних прольотах

Як нам жити диктується всіма

Допомоги чекати?

Але нікого тут

Балансуй на автопілоті

На автопілоті через все місто (Сам дивись!)

Тут як випаде, ти ж ці карти і сам-то напевно знаєш

Адже без даху під дощ тиняючись

Віриш у те, що збереш фулл-хаус

Крізь переходи і метро на пам'ять

Пам'ятай що ти за собою залишив

І ніяк не запити осад

Руку тягне Фарт - я кричу: "Я зайнятий, піди!"

Давлять стіни кухні,

Але я не знаю, куди мені піти

За спиною смерть, ніби Стенлі Кубрик

Ревізза включає мій «Діафільм»

Дев'ять дзвінків, так я не один,

Але чи надовго?

Шляхом шляху

Я обертаюся серед рутин

Де я буду завжди чужим

Ми є покоління помилок

Ми є покоління совість

Ми для всіх покоління тих, хто

Рушить не встигаючи побудувати

Покоління безсистемних

Покоління безвихідь

Нас лякає час, що біжить

І так тягне палаюча прірва

Адже ми і є покоління помилок

Ми і є покоління проебу

Ми і є покоління помилок

Ми і є покоління проебу

Ми і є покоління помилок

Ми і є покоління проебу

Ми і є покоління помилок

Ми і є покоління проебу