Ghost, Again - Rayland Baxter

Well I’m walking in spite of my days

Taming women that don’t wanna be tamed

And I’m lying to all my very good friends

And telling them I’m all okay

I spend time in a prison of sores

Throwing punches that were often ignored

But here I stand as a ghostly white man

Laying alone on the floor

But don’t you know I know it’s not okay?

I’ve nearly made it to the end of the road

A long black road, will never be paved

And I’m turning myself into a ghost again

And I’m losing my mind, yeah I’m losing my mind

And I’m turning myself into a ghost again

Well my friend went away to the sea

She was a millionaire’s bride to be

And she wrote me a letter that said don’t forget her

But she never returned to me

Well yeah I guess I’m part of the cause

That helped one more bird fall in love

But here I stand as a ghostly white man

Wondering where I belong

But don’t you know I know it’s not okay?

I’ve nearly made it to the end of the road

A long black road, will never be paved

And I’m turning myself into a ghost again

And baby if I could you know I would

But all I’ve been doing ain’t doing no good

And I’m losing my mind, yeah I’m losing my mind

And I’m turning myself into a ghost again

You got your gun to my head from the hill of high hopes

You got two bullets left, where do you want them to go?

I’m losing all of my family, I’m losing all of my friends

Yeah they all talk about me like I’m some kind of dead man

But don’t you know I know it’s not ok?

I’ve nearly made it to the end of the road

A long black road, will never be paved

And I’m turning myself into a ghost again

And I’m losing my mind, yeah I’m losing my mind

And I’m turning myself into a ghost again

Ну, я йду, незважаючи на свої дні

Приборкання жінок, які не хочуть, щоб їх приручили

І я брешу всім своїм дуже хорошим друзям

І кажу їм, що у мене все добре

Я провожу час у в’язниці ран

Нанесення ударів, які часто ігнорувалися

Але тут я стаю примарним білим чоловіком

Лежачи один на підлозі

Але хіба ви не знаєте, що я знаю, що це недобре?

Я майже дійшов до кінця дороги

Довга чорна дорога ніколи не буде асфальтована

І я знову перетворююся на привида

І я втрачаю розум, так, я втрачаю розум

І я знову перетворююся на привида

Ну мій друг поїхав на море

Вона була нареченою мільйонера

І вона написала мені листа, у якому говорилося, що не забувай її

Але вона ніколи не повернулася до мене

Так, мабуть, я є частиною справи

Це допомогло закохатися ще одному птаху

Але тут я стаю примарним білим чоловіком

Цікаво, де я належу

Але хіба ви не знаєте, що я знаю, що це недобре?

Я майже дійшов до кінця дороги

Довга чорна дорога ніколи не буде асфальтована

І я знову перетворююся на привида

І дитино, якби я міг, ти б знала, що я б

Але все, що я робив, не приносить нічого доброго

І я втрачаю розум, так, я втрачаю розум

І я знову перетворююся на привида

Ти приставив пістолет мені до голови з пагорба великих надій

У вас залишилося дві кулі, куди ви хочете їх подіти?

Я втрачаю всю мою сім’ю, я втрачаю всіх моїх друзів

Так, усі говорять про мене, ніби я якийсь мертвий

Але хіба ви не знаєте, що я знаю, що це недобре?

Я майже дійшов до кінця дороги

Довга чорна дорога ніколи не буде асфальтована

І я знову перетворююся на привида

І я втрачаю розум, так, я втрачаю розум

І я знову перетворююся на привида