Downbound Train - Ray Manzarek

I found myself on a bar room floor

I had drank so much I couldn’t drink no more

So I fell asleep with a troubled brain

And dreamed that I rode on a down bound train

The boiler was filled with blood and beer

The devil himself was the engineer

The passengers were most a decadent crew

Some were foreigners and others I knew

Rock stars in velvet, gay boys in drag

Beautiful groupies, and wicked old hags

They fed the fire with human bones

While the furnace rang with a thousand groans

As the train rushed on at a terrible pace

Sulphuric fumes scorched our hands and face

Wider and wider the country grew

Faster and faster the engine flew

Louder and louder the thunder crashed

Brighter and brighter the lighting flashed

Hotter and hotter the air became

Till our clothes were burnt to a quivering flame

Then out of the distance there came a yell

'Look here' - said the devil — ‘We're nearing home'

Oh how those passengers shrieked with pain

And begged old Satan to stop that down bound train

Я опинився на поверсі барної кімнати

Я випив так багато, що більше не міг пити

Тож я заснув із проблемним мозком

І наснилося, що я їду на спускається потягом

Котел був наповнений кров’ю та пивом

Сам диявол був інженером

Пасажири були переважно декадентським екіпажем

Деякі були іноземцями, а інших я знав

Рок-зірки в оксамитах, веселі хлопці в драг

Прекрасні фанатки та злі старі карги

Вони живили вогонь людськими кістками

Поки піч дзвеніла тисячею стогінів

Коли потяг мчав з жахливою швидкістю

Сірчані пари обпікали нам руки й обличчя

Все ширше і ширше росла країна

Все швидше і швидше літав двигун

Дедалі голосніше розбивався грім

Яскравіше і яскравіше спалахнуло освітлення

Повітря ставало все спекотнішим

Поки наш одяг не згорів у тремтячому полум’ї

Потім здалеку почувся крик

«Дивись сюди», — сказав диявол — «Ми наближаємося до дому»

О, як закричали від болю ті пасажири

І благав старого сатану зупинити цей потяг